Як Сі Цзіньпінь керує Росією

На політичному полі одним з найбільших гравців залишається Китай. Від нього чекають головних рішень: чи підтримає Росію у війні, чи буде поставляти зброю, чи пустить російські банки у свою платіжну систему. Всі нервові погляди обернені на Пекін — таке вперше відтоді, як Росія увійшла до клубу великих держав. 

Сьогодні Російська Федерація перестала бути самостійним суб’єктом міжнародних відносин. Путін не тільки поставив країну в залежне положення від Китаю, а й перетворив її на такий самий додаток до КНР, як країни соціалістичного блоку були додатком до СРСР. 

Після 24 лютого 2022 року Китай став єдиним спів масштабним партнером Росії. Імпорт техніки, промислового обладнання, автомобілів і, що найголовніше, запчастин: усе йде через Китай. При великому бажанні КНР може «вимкнути» російську економіку, зупинити промисловість, приплив валют і все це на самому Китаї практично ніяк не позначиться. Навіть у 90-х, у найголодніші пострадянські роки, Росія не настільки залежала від зовнішніх і не підконтрольних собі сил. Тоді йшлося про продуктову та фінансову допомогу від цілої низки країн, але ніколи не було такого, щоб кнопка «вимкнути» перебувала на одному столі.

Путін мріяв заволодіти такою силою, щоб ділити світ на свій розсуд, але вийшло так, що зараз ділять його країну. Мріяв домовлятися про світопорядок, але зараз домовляються про нього. Нікому за межами Росії немає діла до того, що скаже Путін. Понад рік йому вдавалося погрожувати НАТО, світові лідери стояли в черзі, щоб спробувати його умиротворити. Але після того, як спалена російська техніка всіяла території України, коли не спрацював жоден план, коли фейком виявилося все, а слова російського головнокомандувача чистою імпровізацією — світові лідери зрозуміли, що від Росії слід відмовитись у новому світі.

Ніколи ще Росія не була близька до статусу маріонеткового режиму, Путін власноруч вручив себе і Росію в руки Китаю. З боку Сі Цзіньпіня, від початку вторгнення, видно явне бажання співпрацювати з Російською Федерацією, поки це йому вигідно і не несе жодних ризиків. Китай купує нафту вдвічі нижче за ринкову ціну, перепродає західну техніку і технології з великою націнкою, займає весь автомобільний ринок власною продукцією. Водночас він поки що не збирається постачати серйозну військову техніку, пускати російські банки у власну платіжну систему, вкладати гроші і створювати нові робочі місця на ринку. Усе це Китаю не потрібно, він використовує Росію виключно у власних інтересах.

Візит лідера КНР до Росії, який мав би показати, що Російська Федерація все ще перебуває в клубі великих держав, за фактом відкрив очі на рабську залежність Росії від Китаю. У той час як Сі Цзіньпін гордливо мовчав, Володимир Путін знервовано перебирав папірці і говорив тільки про інтереси Китаю. Це виглядає особливо жалюгідно, порівняно з Володимиром Зеленським, який куди б не приїхав і з ким би не говорив, не втомлюється нагадувати і просити зброю та боєприпаси. Кожна його зустріч — це робота на свій народ. Як ми бачимо, Путін боїться навіть заїкнутися про допомогу з ресурсами для своєї армії, яких у Китаї в надлишку.

Росія і Китай — це не про партнерство рівних. Є всі причини вважати, що КНР буде дедалі більше прив’язувати Російську Федерацію економічно, перетворювати її у свій енергетичний, економічний, сировинний додаток, і використовувати це вже в інтересах, певного протистояння із Заходом. В парі з Росією, яка шкутильгає на обидві ноги, все-таки легше протистояти західному світу, аніж бути самому.


KibOrg News — проєкт журналістів та IT-спеціалістів, які об’єднались під іменем легендарних кіборгів для боротьби з агресором в інформаційному просторі.

Ми розслідуємо злочини росіян в Україні, викриваємо діяльність колаборантів і розвінчуємо російські фейки.

Слідкуйте за нашими сторінками: Telegram | Facebook | Twitter

Хочу щось сказати