Класна година громадянського виховання або що коїться у Бєлгородських ЗМІ

Робота ЗМІ під керівництвом аматорів, циклічні теми патріотизму та фактичне ігнорування суспільства — це основні характеристики міністерства інформації в Бєлгородській області.

На початку повномасштабного вторгнення частина українців клопотала голову, намагаючись зрозуміти російських громадян. Чому вони не зупинять владу? Чому ЗМІ не висвітлюють правду? Чому росіяни позатикали собі вуха й ігнорують те, що відбувається? У соціальних мережах українці публікували свідчення страхіть, що коїли російські війська в нашій країні, українські блогери створювали відеозвернення до  представників російського медіапростору, але все було дарма. З часом стало зрозуміло, що це не має жодного сенсу, адже пропаганда Росії заполонила голови громадян загарбницькими та фашистськими ідеями.

Розберемо на окремому прикладі, що відбувається у засобах масової інформації в Росії. Наші хактивісти отримали доступ до документів міністерства громадських комунікацій Бєлгородської області.

Розпочнемо з головних осіб: міністерка громадських комунікацій Бєлгородської області – вчителька російської мови та літератури Тарантова Оксана. Брак кваліфікації й профільної освіти, схоже, обіймати посаду вчительці не завадили. Окрім того, досвіду роботи терміном три місяці також виявилося цілком достатньо.

28 квітня 2022 року Тарантова, в ролі міністерки, вже проводила прийом громадян. Темою зустрічі були питання інформаційної політики й, куди ж без цього, реалізації молодіжної політики. Можливо, під окремо винесеними темами громадянського та патріотичного виховання міністерство громадських комунікації мало на увазі вивчення правопису, фашистської нині символіки, літер “Z” та “V”.

Про розвиток або зміну інформаційного просвітлення не йдеться, тому що за два місяці до уроку від Тарантової проводилася аналогічна зустріч з ідентичними темами: проведення єдиної інформаційної політики та реалізація державної молодіжної політики – на першому місці. Часи йдуть, методички не змінюються.

У проміжку між двома однаковими прийомами губернатором Бєлгородської області було затверджено перелік доручень станом на березень 2022 року. В одному з пунктів йшлося про дослідження питання організації навчального і виховного процесу дітей, що прибули з України, та проведення обліку чисельності дітей шкільного та дошкільного віку серед біженців, як йдеться в документі. Моторошно й припустити, що російські пропагандисти вбачають в українських дітях потенційних слухачів їх вигаданої просвітницької діяльності.

У той час як на важливості «патріотизму», «виховання», «єдності» наголошується постійно, проблеми місцевого населення згадуються лише мимохіть. Наприклад, на аналіз причин збільшення числа суїцидів серед мешканців області надається всього 15 днів.

Схеми неякісної журналістської роботи, що є складовою пропаганди, можна прослідкувати через протоколи доручень засобам масової інформації. 19 липня 2022 року відділу моніторингу й аналітики департаменту інформаційної політики було наказано дослідити реакції суспільства щодо «ЛНР», нового дитячого проєкту та платного паркування. Той факт, що ці речі стоять в одному рядку, свідчить про байдужість держави до «звільнених ними територій».

21 вересня 2022 року в Росії було оголошено «часткову мобілізацію». З цієї причини в протоколі доручень до ЗМІ за 23 вересня 2022 року йдеться про посилення контролю прямих етерів і чатів та розміщення інформації щодо часткової мобілізації. Документ містить наказ прибрати відео про минулі заходи, а натомість розмістити на всіх екранах інформаційні картки про часткову мобілізацію. До 21 вересня в медійному полі категорично не було мобілізації, а після її оголошення – не залишилося нічого, окрім неї.

Цікаво, що в протоколах доручень, затверджених губернатором Бєлгородської області, мобілізація згадується ще 15 березня 2022 року, за пів року до офіційного оголошення. У документі йдеться про необхідність проведення ревізії списків в інформаційній системі «Мобілізація».

Українці вже зрозуміли, що очікувати чогось від «зомбованого» населення Росії безглуздо. Інформаційна політика, що включає лише просвіту, патріотизм і виховання, не додасть розуму громадянам. Ігнорування реального стану справ всередині ж держави яскраво зображується на згаданій між рядків статистиці збільшення випадків суїциду, розгляданні думки суспільства щодо «ЛНР» на рівні з реакцією на платне паркування і захопленні мас-медіа, до цього прихованою, темою мобілізації. Де немає поваги до громадськості, там немає і здорового глузду.