blyskavkaДля керівників світових центробанків у 2022 настали скрутні часи, але ніщо не зрівняється з українською спробою керувати фінансовою системою країни з бомбосховища.
Заступник голови Національного банку України прокинувся 24 лютого від телефонного дзвінка матері, яка перебувала за кордоном. Її рейс до Києва було скасовано, а на телефон почали надходити повідомлення, що російські танки перетнули кордон.
Наступні кілька хвилин Сергій Ніколайчук мчав до офісу на термінову нараду. Так розпочався рік, протягом якого він та його колеги — звиклі до нагляду за банками та таргетування інфляції у мирних стінах зали засідань правління — будуть керувати економікою в умовах війни, натискаючи на важелі монетарної політики більше з надією, ніж з вірою.
«У мене було кілька почуттів: перше — страх за свою сім’ю, друге — величезне почуття відповідальності, — згадує 41-річний Ніколайчук. — Я зрозумів, що відбувається щось справді жахливе, і втримати фінансову систему на плаву — завдання всього життя».
Це був складний рік для фінансистів всього світу з огляду на інфляцію та загрозу рецесії. Однак такий шторм ледь помітний у порівнянні з тим, коли доводиться тікати з обложеного міста, оцінювати відсоткові ставки в конспіративних квартирах і брати позику у бомбосховищі.
Український нацбанк вже перебував у схожих обставинах, керуючи економікою, яка залежала від іноземної допомоги через внутрішні суперечки та повсюдну корупцію. На зміну цьому прийшли складнощі роботи під загрозою бомбардування.
Коли Володимир Путін перевернув порядок, що склався після холодної війни, правління центрального банку та кілька керівників департаментів зібралися в перший день вторгнення в червоно-сірому палаці в урядовому кварталі України. Першочерговим завданням було швидке ухвалення Декрету № 18 — переліку з 16 надзвичайних заходів для запобігання паніці, зміцнення банківської системи та запровадження контролю за рухом капіталу.
Документ, який було сформульовано у ході мозкового штурму, передбачав щоденний ліміт на зняття готівки у розмірі 100 тисяч гривень. До 10-ї години того ж дня він набув чинності. За словами Катерини Рожкової, першого заступника голови НБУ, наступним кроком було збереження безперебійної роботи платіжної системи.
«Я була повністю зосереджена — не було ніякого страху», — каже Рожкова. Мало того, переживши фінансову кризу після анексії Криму Росією у 2014 році, банк накопичив резерви на суму понад 27,5 мільярдів доларів, каже вона. «Цього разу у нас був буфер, включаючи валютні резерви та фінансову стійкість, і ми використали цей буфер».
Коли почалася війна, банк створив рахунок для пожертвувань на потреби армії й навіть координував доставлення броньованих інкасаторських вантажівок від комерційних банків до армії.
Вторгнення Росії перевернуло економіку з ніг на голову, зупинивши цілі галузі промисловості, коли мільйони українців були змушені виїхати із зони бойових дій. Рожкова згадує, як поспішала через безлюдний Київ, оминаючи протитанкові їжаки й задимлені місця ракетних ударів.
«Все це відбувалося на тлі новин про окупацію Маріуполя і Мелітополя, відбувалися жахливі речі, — сказала Рожкова. — Ти розумієш, що це відбувається не десь далеко, а просто тут, і ти знаєш це не з новин, а з власного досвіду».
Президент України Володимир Зеленський та його оточення здобули міжнародне визнання, а також нові пакети військової допомоги за свій опір окупантам. Але між верхівкою влади та стійкістю пересічних українців, діями центробанку та державних бюрократів майже вдалося зберегти функціонування країни.
У той час як російські війська атакували Київ, правління Національного банку України відклало рішення щодо монетарної політики на 3 березня, заморозивши облікову ставку на рівні 10%. Він заявив, що повернеться до інфляційного таргетування і плаваючого обмінного курсу після того, як Україна буде «звільнена від російських загарбників».
Наступним кроком стало підвищення облікової ставки до 25% 2 червня. Банк заявив, що йому довелося більш ніж удвічі збільшити вартість запозичень, щоб підтримати валюту, стабілізувати економіку і зупинити стрімке зростання інфляції. Звичайні інструменти монетарної політики втратили свою силу внаслідок війни.
Сьогодні цей показник залишається на тому ж рівні, а гривня прив’язана до долара, який НБУ був змушений девальвувати на 20% у липні, щоб захистити свої валютні резерви.
Однією з проблем функціонування економіки є суперечка з Міністерством фінансів. У той час як центробанк підвищив відсоткові ставки, міністерство відмовилося відповідати їм при продажу боргу, щоб уникнути сплати набагато вищих витрат. В результаті кредитори вважають за краще вкладати свої надлишкові кошти у високодохідні депозитні сертифікати центрального банку замість того, щоб кредитувати уряд або когось іншого за ставками, ближчими до ринкових.
«Ціна помилки, враховуючи обставини, що склалися, зросла», — сказав Андрій Пишний, голова центрального банку, в інтерв’ю в грудні, коли над Києвом пролунали сирени повітряної тривоги. «Це змушує мене витрачати більше часу на аналіз і розробку рішень, ніж коли був мир».
Ніколайчук сказав своїм друзям, що все вказує на вторгнення і треба бути готовими. Усі працівники центрального банку були проінструктовані та підготовлені — «тривожні валізки» з найнеобхіднішими речами біля дверей та плани евакуації з Києва у разі необхідності.
За його словами, коли це сталося, він все ще був шокований. «Після того, як я всім давав поради, виявилося я сам був зовсім не готовий», — сказав він зі сміхом. Банк евакуював персонал під час 18-годинної поїздки через затори до секретного місця на заході України. Пізніше вони переїхали до Львова.
Під час тих скитань було багато моментів у різних притулках, зовсім не схожих на збори за лакованим столом у їхній залі засідань у Києві, а у березні сигнал повітряної тривоги перервав вирішальну нараду щодо укладення угоди з Міжнародним валютним фондом про надання екстреної допомоги на суму 1,4 мільярда доларів. Посадовці попрямували до підземелля, щоб сховатися в безпеці.
«Рада директорів зібралася перед ноутбуком у вузькій кімнаті площею чотири квадратних метри й продовжила консультації, — сказав Ніколайчук — Думаю, команда МВФ була вражена».
Було й місце для нового прояву професійної солідарності. Колишній керівник Нацбанку Кирило Шевченко розлютив своїх колег і викликав критику з боку Зеленського та МВФ за свій авторитарний стиль і витіснення реформаторськи налаштованого персоналу.
Рожкова сказала, що вони відклали розбіжності в сторону, процитувавши рядок з «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга: «Вороги не б’ються біля водопою під час посухи». «Зараз у нас буде водне перемир’я, — сказала Рожкова, звертаючись до Шевченка. — Після закінчення війни ми повернемося на наші колишні позиції».
Однак цього не сталося. Шевченка було звинувачено у привласненні коштів державного банку. У жовтні він подав у відставку, після чого покинув Україну.
Майже рік потому економіка загрузла у руйнівних наслідках війни. Остаточні підсумки 2022 року включають падіння ВВП більше ніж на 30%, інфляцію на рівні 26% і витрачання центробанком своїх резервів.
Попри кампанію ракетних та безпілотних атак по цивільній інфраструктурі, включаючи енергосистему, українці вже звикли до бомбардувань та сирен. На зміну побоюванням потрапити під удар крилатої ракети прийшло занепокоєння, що відключення електроенергії може паралізувати роботу банків. Щоб убезпечити співробітників, центробанк має підземне сховище під центром Києва, яке містить житлові приміщення, щоб критично важливі співробітники могли залишитися на ніч.
Ніколайчук вдячний, що у нього є чітко визначена мета, трохи далі від туману війни. «Треба було зосередитися на тому, щоб приймати рішення у найбільш ефективний спосіб. Ти усвідомлював, що це твій внесок у стійкість країни й майбутню перемогу».
Джерело: Bloomberg
KibOrg News — проєкт журналістів та IT-спеціалістів, які об’єднались під іменем легендарних кіборгів для боротьби з агресором в інформаційному просторі.
Ми розслідуємо злочини росіян і колаборантів в Україні, викриваємо діяльність сепаратистів і розвінчуємо російські фейки.
Слідкуйте за нашими сторінками: Telegram | Facebook | Twitter
Хочу щось сказати