Заборона свободи слова в Криму заради «спокою Москви»

Що можна публікувати, а що ні, що позитивно або негативно впливає на суспільство, визначає управління інформаційної політики в тимчасово окупованому Росією Криму. Як саме відбувається регуляція інформації, ми дізналися, отримавши доступ до матеріалів управління. 

Росія не може похизуватися дотриманням прав людей або забезпеченням свобод. Ці обмеження окупанти перенесли й на громадян тимчасово захопленого Криму. Ми отримали доступ до матеріалів управління інформаційної політики Сімферополя. Їхня діяльність включає поширення фейків, що потрібні державі, й агресивну політику моніторингу соціальних мереж, де кожен правдивий пост вважається загрозою.

Перш за все, ознайомимося зі штатом. Управлінням інформаційної політики займаються 10 осіб. Завідує відділом Чєрнічєнко Андрєй. 

Ми переглянули моніторинги медіапростору, проведені сімферопольським управлінням інформаційної політики. Мета моніторингів – виявлення суспільно-політичних настроїв містян. За 5 вересня 2022 року в аналізі представлено 13 тематичних напрямків, що впливають на ситуацію в місті. Серед них 12 негативних, 1 нейтральний і 0 позитивних. На кшталт, наративи щодо повітряної тривоги, посилення заходів безпеки сімферопольські телеграм-канали назвали фейками. Управління інформаційної політики спантеличено розповсюдженням неправдивої інформації у соціальних мережах. Тож, «загрози немає» або все ж таки немає правди? 

Не сподобалася управлінню інформації публікація з критикою робіт із доброустрою міста. Дерев’яні дошки замість доріг і рови зі склом не привід псувати репутацію міста, вважають в установі. 

Натомість акція «Диктант Перемоги», новина про яку опублікована символічним телеграм-каналом «Крым 24 |Z| Все новости Крыма», зазначена як єдина нейтральна тема.

05.09.22-monytoryng_watermark_compressed

Закономірні 13 негативних тематичних напрямів перераховуються і в моніторингу за 6 вересня 2022 року. Управління інформаційної політики недоброзичливо оцінило фейкове повідомлення, що розповсюджувалося в соціальних мережах. Акаунт «Этажи Крым» анонсував загострення ситуації на півострові та пропонував викуп нерухомості. Можливо, окупантам або росіянам, що вже затрималися в Криму, варто було б відповісти на повідомлення. Додана під публікацією ремарка про те, що «за такий креатив і присісти можна», звичайно, дотепна, але за правління російської влади «присісти» можна мало не за все.

06.09.22-monytoryng-1_watermark_compressed

Відрізняється від попередніх моніторинг за 7 вересня 2022 року. У цьому дослідженні окремо винесена тема «Мертвих душ». Мова не про російських солдатів, що сотнями гинуть від Збройних Сил України, а про померлих людей, що займають чергу на пільгові квартири. 

07.09.22-monytoryng-1_watermark_compressed

Крім моніторингів, на тимчасово окупованому півострові вміють писати доповіді. Щоправда, сенсу в цьому небагато. Наприклад, висвітлення ситуації з водопостачанням починаються зі слів про те, що справи з водозабезпеченням у Сімферополі стабільні. Однак уже в наступному реченні йдеться про 181 звернення до чергово-диспетчерської служби за один тиждень, пов’язаних з уточненням термінів ремонтно-відновлювальних робіт і відсутністю води через аварії. 

doklad-09.03.-demydov_watermark_compressed

Припустимо, що саме нескінченна кількість запитів щодо ліквідації аварій і вплинули на працівників комунальних служб. На комунальників пожалівся мешканець Сімферополя. Працівники кинули на землю прапор Росії — й люди на нього наступали. Ображений чоловік написав, що вважає такі дії неприпустимими, мовляв, це образа державної символіки. «Невже у комунальників немає сумління?», – трагічно завершується пост. Може, у працівників комунальних служб дійсно немає сумління, а, може, навіяного ідеологічною пропагандою фанатизму.

Непокоїть мешканців Сімферополя  свавілля й іншого роду — знос ринку. З цього приводу у соціальних мережах опублікували звернення до «Голови Республіки Криму». Проте управління інформаційної політики вирішило, що тему треба «зам’яти», бо навіть Москва «збудилася». Винайдене в управлінні рішення залишити коментарі під публікаціями, мабуть, дієве, як спосіб заспокоєння населення, але ринок, скоріш за все, не збереже. 

Відповідальніше управління інформаційної політики підійшло до питання всеросійського голосування за поправки в конституції Російської Федерації. Підготовка включала цілодобовий моніторинг інформаційних вкидів щодо голосування й організацію групи миттєвого реагування з виїздом на місце. Свобода вибору, звісно, добре, але за російською традицією, кожен голос має бути контрольованим.

Для «чистоти» процесу голосування управління інформаційної політики говорить про необхідність публікації щонайменше 10 фото або відео з голосування з хештегом #Россияголосует.

Управління інформаційної політики в Криму працює. Хіба що не на мешканців Республіки, а на «спокій» Москви. Тож радше було б назвати управління установою з приховування реальних проблем містян на тимчасово окупованому півострові. Серед штучно створеної активності навколо голосування і переважно негативних результатів моніторингів медіапростору діяльності на добробут людей не передбачається. 

Василь Волошко

Хочу щось сказати