Maksym DudchenkoЄгипетське військове агентство імпортувало понад 20 тисяч тонн пшениці. Зерно доставило російське судно, яке спочатку прямувало до Сирії. У минулому компанія, що стоїть за поставкою, вже торгувала зерном, вивезеним з окупованих регіонів України.
Автори: Сельма Мхауд, Шая Лафлін, Міша Гагарін
Російська компанія, яка закуповує зерно на окупованих територіях України, поставила понад 20 тис. тонн пшениці до Єгипту, з’ясували OCCRP та «Важные истории». Раніше про те, що Єгипет став приймати російські судна із зерном, зібраним на непідконтрольних Україні територіях, було невідомо.
Судячи з документів, протягом двох місяців перед відправкою вантажу ця російська компанія — ТОВ «Паллада» — отримувала невеликі партії пшениці з окупованих районів Запорізької області. OCCRP не вдалося отримати дані за час до або після цього періоду або перевірити, чи містив відправлений до Єгипту вантаж зерно з окупованих регіонів.
Згідно з російським санітарним сертифікатом (це документ, що підтверджує безпеку експортованої продукції), судно «Михайло Ненашев» спочатку прямувало в Сирію і перевозило понад 27 тисяч тонн пшениці. На сертифікаті вказана дата — 28 листопада.
У системі відстеження судно з’явилося 29 листопада: через Чорне море воно прямувало до Стамбула. Коли 8 грудня режим президента Башара Асада впав, судно встало біля берегів Кіпру майже на три тижні, а 30 грудня пришвартувалося в єгипетському порту Александрія.
За даними єгипетського сектора морського транспорту і логістики, вантаж призначався для Minister of Defense/Future of Egypt («Міністр оборони / Майбутнє Єгипту»).
Зазначене англійською «Майбутнє Єгипту» — це прямий переклад назви військового агентства Mostakbal Misr. Наприкінці 2024 року воно взяло на себе питання імпорту стратегічних товарів, прийшовши на зміну Головному управлінню з постачання товарів, яке раніше було основним покупцем пшениці в Єгипті.
За даними Єгипту, вага вантажу становила 24 290 тонн — це приблизно на 3000 тонн менше, ніж зазначено в російському санітарному сертифікаті. Причина розбіжності незрозуміла. Однак вантаж, судячи з усього, той самий. На це вказує хронологія переміщення судна, зазначена в єгипетських даних, санітарний сертифікат і дані із системи відстеження суден.
У єгипетських даних не вказано, скільки агентство заплатило за вантаж. Виходячи із середньої ціни на пшеницю в грудні 2024 року, вартість партії мала становити близько 6,7 мільйона доларів.
У російському санітарному сертифікаті, який отримав OCCRP, зазначено, що вантаж експортувала російська компанія «Паллада». Раніше Україна звинувачувала компанію в торгівлі зерном, «вкраденим» з окупованих регіонів — ці заяви підтверджують російські експортні дозволи та інші документи, які вивчили співробітники OCCRP.
У минулому українська влада вже намагалася відмовити інші країни від купівлі зерна, вивезеного, на їхню думку, з окупованих регіонів. У травні 2022 року Україна подякувала Єгипту за те, що він не прийняв судно, нібито завантажене вкраденим зерном.
До падіння режиму Асада Україна неодноразово звинувачувала Сирію в тому, що вона купує таке зерно. Під час громадянської війни Росія була найважливішим союзником Асада, надаючи йому істотну авіаційну та іншу військову підтримку.
«Росія вчинила потрійний злочин: вона бомбардувала Сирію, окупувала частину України, а тепер продає вкрадене українське зерно до Сирії», — йдеться в заяві МЗС України від травня 2022 року.
У «Палладі» не відповіли на запити про коментар. Як і Мостакбал Міср, і порт Севастополь, і Міністерство сільського господарства Росії. Россільгоспнагляд не надав відповіді до моменту публікації.
Минуле «Паллади» і «вкрадене» зерно
Порт відправлення «Михайла Ненашева» складно встановити.
У санітарному сертифікаті від 28 листопада назву порту не вказано. До прибуття в Єгипет судно неодноразово відключало систему відстеження, а в загальнодоступних даних пункт відправлення знайти не вдалося.
У січні Катерина Яресько з розслідувального проєкту SeaKrime українського центру «Миротворець» написала в соцмережі X, що судно завантажили наприкінці листопада в Севастополі в терміналі «Авліта». OCCRP не зміг підтвердити цю інформацію.
Ерюк Ишик, дослідник судноплавства з Інституту Близького Сходу, зробив знімок «Михайла Ненашева», що проходить через протоку Босфор о 2:47 ночі 1 грудня. Пройшовши перевірку в Севастополі 28 листопада, судно якраз встигло б туди дійти. Але це не виключає й інших варіантів.
«Михайло Ненашев» перетинає протоку Босфор вранці 1 грудня
Експортер вантажу, компанія «Паллада», була зареєстрована в серпні 2022 року. Вона на 89 відсотків належить маловідомому російському підприємцю Сергію Юрійовичу Кузнєцову. Незважаючи на ретельні пошуки в інтернеті, OCCRP не зміг з’ясувати, чи займався він зерном до «Паллади».
Документи про експортні квоти, видані владою в окупованій частині Херсонської області, вказують на те, що 2023 року «Паллада» отримала дозвіл на експорт тисяч тонн пшениці, ячменю і меслину з окупованих регіонів. Ці документи, які вивчили співробітники OCCRP, минулого року опублікували Білоруський розслідувальний центр і партнери.
Компанія отримала пшеницю з окупованих районів Запоріжжя за два місяці до відправлення «Михайла Ненашева», про це свідчать отримані OCCRP карантинні сертифікати.
Такі сертифікати видають під час внутрішніх перевезень із полів або з пунктів зберігання в порт. Вони вказують на те, що 27 вересня, 5 і 23 жовтня «Паллада» отримала з цих районів три партії пшениці загальною вагою приблизно 126 тонн.
Перевірити, чи була ця пшениця у вантажі, що потрапив до Єгипту, не вийшло, і OCCRP не зміг отримати додаткові дані про інші партії.
У минулому «Михайло Ненашев» уже привертав увагу громадськості. У 2022 році в New York Times написали, що США підозрювали це судно і ще два інших у перевезенні «вкраденого українського зерна». У публікації було посилання на телеграму Держдепартаменту, що просочилася, яку відправили в 14 країн, щоб попередити про постачання.
Sky News і розслідувальне видання Bellingcat, посилаючись на дані із супутників і з системи відстеження суден, показали, що «Михайло Ненашев» стояв у зерновому терміналі «Авліта» в Севастополі, а потім попрямував у порти Східного Середземномор’я.
За даними Міжнародної морської організації (IMO) ООН, «Михайло Ненашев» належить російській компанії Crane Marine Contractor LLC. У 2022 році Україна просила Туреччину допомогти їй із розслідуванням щодо «Михайла Ненашева» і ще двох суден компанії.
У Crane Marine Contractor LLC не відповіли на запит про коментар.
IMO повідомила OCCRP, що закликала держави — члени ООН «інформувати свої судна, судновласників, судноплавних операторів і страхових агентів про необхідність утримуватися від порушення режиму закритих морських портів» в окупованих регіонах України.
Торгівля українським зерном
Єгипет — один з найбільших імпортерів пшениці у світі. Тривалий час він був основним ринком для країн — виробників пшениці, таких як Росія та Україна.
До конфлікту з Росією Україна вважалася житницею Європи. Але після початку повномасштабного вторгнення виробництво значно скоротилося, а коли Росія заблокувала чорноморські порти, Україні стало складніше експортувати зерно.
Водночас Росія почала експортувати пшеницю з Херсона і Запоріжжя, які вона окупувала і намагалася приєднати. За Асада Сирія була однією з небагатьох країн, які визнали претензії Москви на ці території.
США звинуватили Росію в «навмисних і систематичних атаках» на українське сільське господарство з метою позбутися України як конкурента в сільськогосподарській галузі.
Владислав Власюк, радник президента України і комісар із санкційної політики, сказав, що раніше Сирія купувала в Росії «вкрадене» українське зерно через тісні зв’язки між Москвою і режимом Асада. Але після падіння режиму Асада все змінилося.
«У нового уряду немає особливих зв’язків із Росією», — сказав Власюк.
Він каже, що минуле «Михайла Ненашева», той факт, що судно від початку прямувало до Сирії, а також прогалини в даних системи відстеження та інформація в деяких російських документах — все це було «червоними прапорами», які означали, що влада Єгипту повинна була ретельно перевірити вантаж.
«Взаємодія з росіянами і наявність таких «червоних прапорів», імовірно, дають підстави для більш ретельної перевірки або процедури комплаєнсу», — сказав він.
Але відстежити конкретні партії зерна може бути складно. Найчастіше в один вантаж потрапляють злаки від різних покупців, і походження конкретних зерен важко відстежити без таких технологій, як ДНК-тестування, каже агроном Майк Лі, який вивчає чорноморські злакові культури.
Вирішити цю проблему Україні можуть допомогти поліпшення у сфері відстеження. У січні Велика Британія повідомила, що запускає «систему перевірки зерна», і в ній застосовуватимуться «передові наукові досягнення, які дадуть змогу визначати, де зерно виростили і зібрали».
Але торгівля, найімовірніше, продовжиться.
«Ми не з чуток знаємо, що торгівля зерном навіть у найкращі часи була туманним бізнесом, і [учасники] можуть перевозити валізи з готівкою», — сказав Лі.
Над розслідуванням також працювали: Марія Жолобова (iStories), Олена Логінова, Анна Бабинець (OCCRP), Максим Дудченко (KibOrg)
KibOrg — проєкт журналістів та IT-спеціалістів, які об’єднались під іменем легендарних кіборгів для боротьби з агресором в інформаційному просторі.
Ми розслідуємо злочини росіян в Україні, викриваємо діяльність колаборантів і розвінчуємо російські фейки.
Слідкуйте за нашими сторінками: Telegram | Facebook | Підтримати
Хочу щось сказати