Віктор Орбан. Як він впливає на російсько-українську війну?

У 1989 він вимагає проведення вільних виборів, а у 2022 «виховує» партію, яка буде здатна правити до 2060 року. 22 листопада одягає шарф з «Великою Угорщиною», а 26 — висловлюється за збереження суверенітету України для протидії Росії. І це все про Віктора Орбана. Хто він такий і як впливає на російсько-українську війну, читайте у новому матеріалі.

Хто такий Віктор Орбан?
Віктор Орбан — угорський політичний діяч, адвокат, прем’єр-міністр Угорщини у 1998-2002 і з 2010 до тепер. Політичну діяльність він почав як засновник партії «Фідес», створеної 30 березня 1988 року. Загальнонаціональну підтримку він отримав завдяки промові від 16 червня 1989 на церемонії перепоховання Імре Надя та інших політичних діячів Угорщини, яких стратили у 1958. Тоді Орбан вимагав проведення демократичних виборів і виведення радянських військ з території Угорщини.

Орбана обрали депутатом парламенту у 1990, на перших виборах в посткомуністичній Угорщині. У тому ж році він став лідером партії «Фідес», яка під його керівництвом із ліберальної політичної організації перетворилась на правоконсервативну партію. З 1995 партія офіційно називається “Fidesz-MPP”(Угорська громадянська партія). З жовтня 2002 Орбан — віцеголова Європейської народної партії, в складі якої консервативні партії Європи.

У 1998 «Фідес» перемагає на парламентських виборах із 44% виборчих голосів, а Орбан формує правоцентристський уряд. Віктор Орбан стає прем’єр-міністром у 35 років, що робить його наймолодшим політиком на цій посаді у сучасній Угорщині. За 4 роки «Фідес» втрачає владу і повертається у 2010, відтоді Орбан зі своєю партією не програв жодні вибори. Як повідомляє «Європейська правда» із посиланням на Szabad Európa, на закритій зустрічі в селищі Кетче 10 вересня прем’єр-міністр Угорщини зазначив, що «виховує» нове покоління партії «Фідес», яке буде здатне керувати країною до 2060 року.

Орбан виступав прихильником німецької моделі управління, що передбачає провідну роль прем’єр-міністра у системі влади. Він посилив роль канцелярії прем’єр-міністра, провів радикальну реформу державного апарату, яка, зокрема, призвела до створення суперміністерства економіки. Прагнення Орбана до зниження впливу парламенту на політичні процеси при посиленні особистого впливу прем’єра викликало критику з боку опозиції, яка звинувачувала його в авторитарних тенденціях та прагненні впливати на ЗМІ.

Електоральну підтримку партії «Фідес» і Орбану забезпечує консервативна популістська риторика, як, наприклад, присягання ставити угорські проблеми понад інші — світові, загальноєвропейські тощо. Іншим важелем впливу Орбана на виборців є образ ворога. Як приклад, у 2014 році ворогом був обраний Джордж Сорос, американський фінансист і філантроп, що народився в Угорщині. У передвиборчій кампанії Орбан заявив, що Сорос планує влаштувати хаос в Угорщині й взяти її під контроль. Угорці повірили в загрозу і навіть не звернули уваги на те, що Орбан сам був колись стипендіатом Фонду Сороса. У 2018 році до «списку ворогів» Орбана приєднався «Брюссель», тобто колективний Захід, і мігранти. Лідер партії «Фідес» просував твердження, що під впливом Сороса уряди європейських держав скасували квоти на біженців і послабили захист національних кордонів, а імміграція — загроза для економічних можливостей угорців. У відповідь на антиросійські санкції Євросоюзу, запроваджені після загарбання Криму, Орбан вдався до проросійських наративів: він казав, що з Путіним треба домовлятися, а не «дратувати» його.

Ревізіонізм як головний важіль впливу партії «Фідес» та Віктора Орбана
Імперські наративи сучасної Угорщини беруть свій початок з часів Австро-Угорської імперії, влада якої поширювалася на великі території, населені іншими народами. Серед них була і Закарпатська область України. Через низку подій у двадцятому столітті — програш у Першій світовій, союз із фашистською Німеччиною і програш у Другій світовій, радянську окупацію тощо — Австро-Угорщина втратила дві третини території. Це зафіксувала Тріанонська угода від 4 червня 1920 року. Угорські ревізіоністські кола домагалися скасування договору та повернення земель до «Великої Угорщини».

«Фідес» на чолі з Орбаном взяли на озброєння угорський ревізіонізм, щоб заручитися голосами виборців. Угорщина висувала агресивні вимоги до сусідніх держав, в яких після Тріанонського договору утворились угорські діаспори. Орбан заохочував створення угорських автономій, зокрема на території українського Закарпаття, та збільшив фінансування угорських громад і організацій за кордоном. Представники й представниці Угорщини неодноразово засуджувала мовний закон в Україні та зазначали: «Титульну націю не прикрашає, що представників нацменшин — серед яких і угорці — можуть штрафувати за використання рідної мови».

Ідея закарпатського сепаратизму стала вигідною для російської пропаганди, бо це призвело б до послаблення територіального суверенітету України. Відкриту угорську агресію попереджають членство Угорщини в НАТО і ЄС. Як зазначив угорський політолог Андраш Рац, питання перегляду кордонів неможливе, адже втрата військової, політичної, дипломатичної та економічної підтримки стане повною катастрофою для Угорщини.

Російсько-українська війна у риториці Віктора Орбана
2022 рік Орбан почав з чергової виборчої кампанії, для якої використав вже відомого «ворога» — «Брюссель, який нав’язує неприпустимі цінності». Повномасштабне вторгнення Росії в Україну додало прем’єр-міністру Угорщини «аргументів» проти «колективного Заходу»: санкції, через які посилюється інфляція та наступає енергетична криза; Україна, яка під впливом інших держав «порушила мінські угоди»; НАТО, яке не надало гарантії безпеки Росії. «Фідес» намагалися скомпрометувати опонентів підозрами у намірі відправити угорські війська воювати проти Росії в Україну. 28 лютого Угорщина заборонила транзит зброї в Україну через свій кордон, а Орбан у квітні вчетверте поспіль виграв вибори.

Тісні відносини Кремля та Орбана зав’язані на декількох фактах: протистояння «колективному Заходу», залежність Угорщини від російської нафти й газу та зневага до демократичних цінностей. Існує версія, що Кремль шантажує Орбана, але підтверджень цьому немає. Зрозумілих причин блокування Угорщиною вступу Швеції й Фінляндії до НАТО також немає, бо користь від цього має лише Росія. Як повідомляє видання Bloomberg, 7 листопада міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина не підтримуватиме ініціативу Європейського Союзу щодо надання Україні фінансової допомоги у 2023 році у розмірі 18 мільярдів євро. Чому? Бо ЄС не виділяє Угорщині гроші в рамках програми з постковідного відновлення. З цим розберемось детальніше.

Як змінилася риторика угорської влади, зокрема Віктора Орбана, після блокування Європейським Союзом виплат для Угорщини?
26 листопада президентка Угорщини Каталін Новак заявила, що «відповідальність Путіна за російсько-українську війну очевидна», а Орбан зазначив, що треба «дбати, аби Україна залишалась суверенною державою, аби Росія не могла загрожувати Європі». Також Угорщина ратифікувала вступ Швеції та Фінляндії в НАТО й обіцяла 187 мільйонів євро допомоги Україні. Звідки такі різкі зміни?

По-перше, Європарламент визнав Росію державою-спонсоркою тероризму, що дає Орбану знак: підтримка Російської Федерації дорівнює підтримці тероризму. По-друге, країни Великої двадцятка на саміті схвалили спільну заяву, в якій засудили війну Росії проти України. По-третє, 24 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом заморозити фінансування Угорщини. В цей же день з’явилося повідомлення про згоду Угорщини погодити вступ нових членів до НАТО. Підозріло схоже на те, що фінансові інтереси Угорщини змусили Орбана змінити риторику.