Трагедія у Пшеводуві. Хронологія подій: розслідування, реакція світової спільноти, заяви ЗМІ

15 листопада Росія випустила на територію України близько 90 ракет, 73 з яких збили українські ракети ППО. Внаслідок масованих обстрілів було пошкоджено 15 енергооб’єктів, без електрики залишились 7 мільйонів українців. Проте цього разу від обстрілу постраждала не лише Україна.

Внаслідок падіння ракети у польському селі Пшеводув загинули 2 поляки. Хто ж запустив цю ракету? Світова спільнота має 2 основні версії: це ракета, яку запустили росіяни, або ракета української ППО. Доки триває розслідування, проаналізуємо новини щодо трагедії у Пшеводуві.

15 листопада
Журналіст «Радіо Люблін» повідомив, що у селі Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства близько 15:40(16:40 за київським часом) впали 2 російські ракети, внаслідок чого загинули 2 громадяни Польщі. Ввечері стало відомо, що прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький терміново скликав комітет Ради міністрів з питань національної безпеки та оборони. Речник польського уряду повідомив, що нараду скликали у зв’язку із «кризовою ситуацією».

У твіттері журналіст The Associatted Press Джеймс ЛаПорта із посиланням на представника американської розвідки зазначив, що новина про перетин польського кордону російськими ракетами — правда. У Пентагоні ж заявили, що не можуть підтвердити інформацію.

Офіційною версією на той час була інформація про вибух трактора, який заїхав на ваги в районі зерносушарки. Проте місцеві жителі зазначили, що бачили в небі 2 ракети.

Тим часом у соціальних мережах з’явилась інформація, ніби у Пшеводуві впала ракета української ППО. Її поширювали російські ЗМІ з фото нібито з місця трагедії, зазначаючи, що впав снаряд радянської зенітно-ракетної системи С-300, яка є на озброєнні українських ППО. Це заперечив Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Ввечері МЗС Польщі підтвердило інформацію про саме російську ракету на українсько-польському кордоні й викликало посла РФ для роз’яснень.

Інформацію про російські ракети в Польщі також підтвердив у своєму вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський. «Терор не обмежується нашими державними кордонами. Російські ракети вдарили по Польщі», – сказав він. Зеленський заявив, що падіння ракет у Польщі є «російським ракетним ударом по колективній безпеці». Президент висловив співчуття сім’ям загиблих, представники й представниці Латвії, Литви, Естонії та Фінляндії тощо також підтримали Польщу після обстрілу.

Міністерство оборони Росії у телеграм-каналі зазначило, що «інформація польських засобів масової інформації та офіційних персон про падіння російських ракет в районі населеного пункту Пшеводув — навмисна провокація задля ескалації». Російські блогери підтримали наратив, що Україна атакувала ракетами Польщу, щоб втягнути у війну НАТО.

Канцелярія Президента Польщі у твіттері повідомила, що Анджей Дуда провів телефонну розмову із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом про можливість застосування 4-ої статті Договору про НАТО. У статті зазначено, що «Учасники договору проводять консультації у випадку, коли, на думку будь-кого з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якого з них опинилася під загрозою».

Пізніше президент Дуда протягом двох годин розмовляв окремо з представниками різних країн: із Президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом, потім — Президентом України Володимиром Зеленським, із Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, а пізніше — з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

16 листопада
Вночі Анджей Дуда виступив із заявою, що поки країна не має чітких доказів щодо того, хто запустив ракету. «Розслідування буде союзницьким. У нас поки немає доказів того, хто випустив ракету. Це, скоріш за все, була ракета російського виробництва, але розслідування досі тривають» — зазначив президент. Тепер стало відомо, що ракета була одна, а не дві. Згодом Дуда повідомив, що НАТО «напоготові»: вони підсилили готовність польських збройних сил, зокрема протиповітряної оборони.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький зазначив, що уряд на позачерговому засіданні ухвалив рішення про підвищення бойової готовності окремих підрозділів польських збройних сил. Також він зазначив, що Польща запросила міжнародних експертів задля з’ясування обставин падіння ракет.

Прессекретар Президента Росії Дмітрій Пєсков заявив телеканалу CNN, що не володіє інформацією про вибух у Польщі, попри заяву Міноборони РФ, яке раніше заперечувало звинувачення.

Також вночі Президент США Джо Байден скликав екстрену зустріч зі світовими лідерами, які зібралися на саміт G20 в Індонезії, після вибухів у Польщі. Байден зазначив: «За траєкторією — малоймовірно, що ракету випустили з Росії, але побачимо».

Радник керівника Офісу Президента Михайло Подяляк повідомив, що переконаний у свідомих атаках Росії на Польщу.

Вранці стало відомо, що літак НАТО відстежив ракету, що вибухнула у Пшеводуві. Дані про траєкторію надали НАТО та Польщі, проте загального розголосу інформації не надали, як повідомили CNN. Американські посадовці заявили, що в Польщі могла впасти ракета української ППО, хоча незадовго до цього представник американської розвідки зазначив, що ракету запустила саме Росія.

Вдень Байден заявив НАТО і G7, що в Польщі впала ракета української ППО. Столтенберг зазначив, що, за попередніми даними, ця інформація — правда, проте відповідальність за вибух несе Росія, оскільки вона продовжила війну проти України. Також генсек сказав, що немає жодних доказів підготовки збройної агресії Російської Федерації щодо країн НАТО.

Секретар РНБО Данілов зазначив, що українці «готові передати наявні докази російського сліду. Очікуємо від партнерів інформацію, на підставі якої був зроблений висновок про те, що йдеться про ракету української ППО». Україна виступила за спільне розслідування падіння ракети у Пшеводуві та попросила надати доступ до місця трагедії представникам Міноборони та прикордонній службі.

Ввечері Зеленський заявив, що отримав доповіді від командування ЗСУ та Повітряних сил. «Я не сумніваюся в тому, що це була не наша ракета або не наш ракетний удар», — зазначив президент.

17 листопада
Українським фахівцям надали дозвіл долучитись до розслідування обставин падіння ракети у Пшеводуві. Зеленський зазначив. що діаметр вирви на місці подій свідчить, що це не могли бути тільки залишки протиракетних систем. Розслідування триває, тож про його висновки говорити зарано.

В офісі Анджея Дуди зазначили, що падіння ракети не спричинило напругу між Польщею та Україною. Їм важливо було визначити — чи був скоєний навмисний напад на країну. Вибух не вважають нападом, а радше нещасним випадком.

Президент України зазначив, що пізно ввечері 16 листопада Україну запросили долучитися до розслідування падіння ракети в Польщі.

18 листопада
У Польщі зазначили 2 варіанти участі українців у слідстві щодо падіння ракети: створення міжнародної слідчої групи або правова допомога у формі двосторонньої угоди. Пізніше Дмитро Кулеба заявив, що українські експерти вже працюють на місці вибуху.

20 листопада
Експерти завершили обстеження місця падіння ракети. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що розслідувачі вибуху мають записи з камер спостереження, проте вони не показують точно, звідки була випущена ракета. Він повідомив, що до розслідування залучені польські та міжнародні експерт(-к)и, зокрема й з української сторони.

Польські ЗМІ повідомили, що хоч політики Польщі й заявляють про участь українців у розслідуванні, проте, за даними джерела, прокуратура не надасть дозволу українським фахівцям. Експерти України бачили лише вирву, але до досліджень їх ще не пустили. Як зазначають у своєму матеріалі журналістки Ізабела Качпжак та Гражина Завадка, прокуратура може відмовити українцям, бо «це суперечило б процедурам, не кажучи вже про інтереси слідства, в якому розглядаються всі можливі версії, включно з тим, що могла впасти ракета української ППО».

22 листопада
Ще 16 листопада The Associatted Press опублікували 2 матеріали, які суперечили один одному: перший — Джеймса ЛаПорта, який писав, що ракета була запущена росіянами; другий же стверджував, що у Польщі могла впасти ракета української ППО. Вже 22 листопада стало відомо, що Джеймса ЛаПорта звільнили за написання статті без перевірки інформації.

Матеріал оновлюється