Maksym DudchenkoКомпанія-засновник білоруського підприємства «Агропродукт» потрапила під санкції України за допомогу Росії в перевезенні техніки і військових. Підприємство випускає рапсову олію, зокрема із сировини, вивезеної російськими компаніями з окупованої Херсонщини. Литовські фірми постачають товар до ЄС, незважаючи на чинну в країні заборону на ввезення цього товару з Білорусі. Європейські імпортери розповіли журналістам, чи знають про українські витоки ріпакового насіння для білоруської олії та схеми обходу санкцій, введених Литвою.
Розслідування підготовлено в партнерстві з Білоруським розслідувальним центром, литовським виданням 15min.lt, латвійським телеканалом TV3, українським проєктом «Схеми» за підтримки «Кіберпартизанів», Спільноти залізничників Білорусі та спільноти українських хакерів KibOrg.
Цей матеріал — третя частина розслідування про незаконне вивезення, переробку та експорт сільгосппродукції з окупованих територій України. У першій БРЦ розповів, як пшениця з Херсонської області потрапляла до Азербайджану і Туреччини, ячмінь — до Ірану, кукурудза — до Сирії, а горох із Криму — до Іспанії. У другій — про постачання насіння ріпаку в Білорусь для переробки. У цій частині йтиметься про продаж білоруської ріпакової олії, виробленої з української сировини, в ЄС та імпортерів продукту в Європі.
Рекорд не заради рекорду
Білоруські аграрії 2023 року встановили рекорд — валовий збір насіння ріпаку після доробки сягнув майже 900 тис. тонн. 2024-го цей рекорд побили — і вперше в історії Білорусі намолотили понад мільйон тонн.
Фахівці у сфері сільського господарства за останні п’ять років домоглися більш високих результатів у виробництві насіння ріпаку: розширили посівні площі, покращили середню врожайність культури — у 2019-му вона в середньому становила 16,8 центнера з гектара, а у 2024-му — 24,8 центнера.
У переробці ріпаку Білорусь теж досягла успіху. За п’ять років обсяги виробництва олії з нього збільшилися в 1,4 раза — з 417 тис. тонн у 2019-му до 578 тис. у 2023 році.
Потреби внутрішнього ринку — не єдина причина інтересу до обробки цієї високорентабельної олійної агрокультури в Білорусі: «Сьогодні, навіть у період цих шалених санкцій, Європа просить: “Дайте ріпакову олію!”» — заявив Олександр Лукашенко в червні 2022 року під час робочої поїздки в Могильовську область.
Попит на білоруську ріпакову олію в Євросоюзі справді зріс після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Санкції не торкнулися поставок білоруського продовольства і до середини 2024 року його можна було безперешкодно ввозити в ЄС.
Попит на білоруську ріпакову олію в Євросоюзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну справді зріс. Санкції не торкнулися поставок вітчизняного продовольства і до середини 2024 року його можна було безперешкодно ввозити в ЄС.
Єврокомісія 1 липня 2024 року заборонила ввезення зернових, насіння олійних і продуктів їхньої переробки з Росії та Білорусі до Євросоюзу. Передбачалося, що такий захід допоможе припинити імпорт цієї продукції на його територію.
Країни ЄС, за статистикою Євростату, за перше півріччя 2024-го купили в Білорусі 90,4 тисячі тонн ріпакової олії на €67,7 млн. Це вчетверо більше за обсягом і в 2,6 раза за вартістю, ніж за весь 2021 рік (тоді імпортували 22,6 тисячі тонн на €25,7 млн). Основні покупці — Литва, Латвія та Польща.
Те, що у білоруської олійно-жирової промисловості останні кілька років справи на зовнішніх ринках йшли в гору, видно і за показниками окремих підприємств. Один із флагманів галузі — ТОВ «Агропродукт» із Брестської області — 2022 року різко збільшив експорт ріпакової олії в ЄС. Приблизно вдвічі, якщо порівнювати з 2021-м, писали державні ЗМІ з посиланням на облвиконком.
За 9 місяців 2024-го «Агропродукт» виручив за ріпакову олію близько $161 млн. Два попередні роки виручка була приблизно однаковою — $224 млн 2023-го і $260 млн — 2022-го (приблизно і відповідно). У 2021 році сума склала майже 540,2 млн білоруських рублів (близько $212,7 млн).
Здавалося б, усе закономірно: більше вирощуємо — більше виробляємо, і відповідно більше продаємо. Однак ми з’ясували, що не всю білоруську олію, що продають до Євросоюзу, зробили з білоруського ріпаку.
Сертифікований обман
Незважаючи на рекордні намолоти олієнасіння в країні, директор «Агропродукту» Олег Теслюк у серпні 2023 року розповів журналістам, що підприємству не вистачає сировини:«Нам потрібно понад 300 тис. тонн ріпаку на рік — а вся Білорусь виробляє приблизно 900 тис. тонн, переробників чимало, і всім потрібно. Тож близько 30% від потреби доводиться закуповувати в сусідів. Раніше везли ріпак з України та Росії, зараз залишилися тільки російські поставки».
У підприємства залишилися російські поставки — це правда. Але Теслюк не сказав, звідки Росія бере ріпак, який потім продає Білорусі. У 2023 році «Агропродукт» закуповував олієнасіння, вирощене в тому числі на окупованій частині Херсонської області. Тільки за серпень з Херсонщини підприємству поставили близько 728 тонн сировини. Про це KibOrg дізнався з даних державної інформаційної системи «Зерно».
Херсонський ріпак «Агропродукту» поставили російські компанії «Велес-Агро» і «Агротрейд». Остання пов’язана з сім’єю Антона Тихомирова, колишнього секретаря ялтинського відділення партії «Єдина Росія», який співпрацював з російською адміністрацією анексованого Криму.
Чи знали в «Агропродукті» про походження закуповуваної сировини? Вочевидь. У товаросупровідних документах на поставки (СДІЗ) адресою відправлення вказано Російську Федерацію, але область прописано українську — Херсонську.
Ріпакову олію, виготовлену, зокрема, і з українського зерна, білоруське підприємство постачало в Євросоюз. За даними Співтовариства залізничників Білорусі, 2024 року до Литви та Латвії надійшло приблизно по 50 тис. тонн продукції «Агропродукту». З них 30 тис. і 2 тис. тонн відповідно призначалися для внутрішніх ринків цих країн.
На свій товар підприємство отримало кілька сертифікатів відповідності міжнародним стандартам якості, зокрема ISO 9001. Останній необхідний для виходу на європейські ринки і передбачає повне інформування покупців або кінцевих споживачів про якість продукту або послуги, процеси виробництва тощо. Обов’язкова умова його отримання — виконання «всіх чинних законодавчих і нормативних вимог». Сертифікація ISO добровільна. Але такий документ впливає на вибір компанії іноземними партнерами, оскільки свідчить про бездоганну ділову репутацію контрагента та дотримання ним етичних норм.
«Заборони немає — возимо»
Ріпакову олію «Агропродукту», за даними «Латвійських громадських ЗМІ» (Latvijas Sabiedriskais medijs, LSM), до Латвії возять чотири фірми. Серед них — латвійська логістична компанія K.I.F — цю інформацію підтверджує джерело зі Спільноти залізничників Білорусі. Оборот K.I.F. з €1 млн 2021 року збільшився до €2,3 млн 2023-го.
Втім, коли до офісу K.I.F. завітали журналісти латвійського телеканала TV3, представник компанії цю інформацію заперечив.
«Ні, ми не імпортуємо [продукцію білоруського «Агропродукту»]. Ми просто виступаємо як митні брокери, як експедитори», — відповів він, але підтвердив, що фірма співпрацює з білоруським «Агропродуктом», надаючи логістичні послуги. Також у компанії сказали, що в них немає латвійських клієнтів, які замовляють ріпакову олію цього підприємства: «Цим займається естонська компанія, вони потім відправляють далі».
Про постачання білоруського товару в компанії K.I.F. говорять відкрито: заборони Євросоюзу немає — возимо. Однак запевняють, що перевіряють походження продукції та дивляться, чи є виробник у санкційному списку. Якщо є — працювати з ним не будуть. Про те, що олія «Агропродукту» може бути виготовлена з ріпаку з окупованих територій України, у K.I.F. не знали, сказав представник компанії: «У нас немає такої інформації, що продукт, який імпортується з Білорусі, був вироблений на окупованих територіях. Звичайно, це важливо».
«Латвійська залізниця» у відповіді на запит журналістів TV3 підтвердила, що «Агропродукт» експортував рапсову олію у 2021-2024 роках. Підприємство, його керівники та продукція не під санкціями. Щодо перевізників олії в листі сказано: «Товар від “Агропродукту” здебільшого отримують два експедитори: SIA “LAT FLEX” і SIA “K.I.F.”, які забезпечують подальше транспортування товару до Китаю та Ізраїлю. Продукція, вироблена білоруською компанією, також транспортується до багатьох європейських країн: Бельгії, Нідерландів, Польщі, Литви, Естонії та інших».
Згідно офіційної статистики Євростату, до Латвії за перші шість місяців 2024 року, ввезли майже 68,89 тис. тонн ріпакової олії з Білорусі.
«Робоча схема»
Литва майже до середини минулого року, як і її сусідка, імпортувала білоруську ріпакову олію. Возили її туди, за даними Співтовариства залізничників Білорусі, місцеві компанії Baltijos Pervezimai, GEN Cargo і Baltic Cargo Agent. З червня 2024 року в країні заборонили імпорт сільгосппродукції та кормів для худоби з Росії та Білорусі. Однак транзит цієї продукції через територію Литви на момент виходу розслідування дозволено, що дає можливість обходити обмеження.
Заборона на ввезення означає, що в країну не можна імпортувати товар — доставити на територію держави без зобов’язання його вивезти, оформити необхідні документи на митниці та заплатити мита, якщо потрібно. Фізично переміщати товар через територію під час постачання в іншу країну, тобто транзитом, можна.
Наші колеги з видання 15min.lt під виглядом потенційних покупців поспілкувалися з менеджеркою з продажу литовської Baltijos Pervezimai. Ця компанія займається транспортною експедицією вантажів і співпрацює з «Агропродуктом», підтвердила співрозмовниця. Вона розповіла, як можна обійти заборону литовської влади на ввезення білоруської продукції — постачати не безпосередньо в Литву, а, наприклад, через Латвію: «Термінали в Ризі їх [товари] приймають, і там жодних проблем. Оскільки це продукт харчування, під санкції він не підпадає».
Який вигляд має процес узгодження і перевезення, у відповідь на офіційний запит розповіла гендиректор Baltijos Pervezimai Ольга Троїцька. За її словами, щоби перевезти продовольчий вантаж із Білорусі залізницею через Литву, відправник має подати заявку в LTG Cargo — дочірню компанія державних «Литовських залізниць» (Lietuvos Geležinkeliai, LTG). Якщо заявка проходить санкційний фільтр і LTG Cargo схвалює заявку, організовують процес перевезення з Білорусі, наприклад, до Ізраїлю через Клайпедський порт. У ньому експедитор тимчасово стає вантажоодержувачем. Також у відповіді йдеться про те, що, хоча компанія «Агропродукт» і не перебуває під санкціями, Baltijos Pervezimai призупиняє схвалення нових заявок на вантажі від цього виробника, щоби провести оцінку ризиків, зокрема з литовською митницею.
У логістичній литовській компанії Baltic Cargo Agent також підтвердили, що співпрацюють із білоруським виробником ріпакової олії: «У нас є з ними контракти, ми надаємо їм логістичні послуги до порту Клайпеди, а також частково беремо участь у перевезеннях до порту Риги».
Про одну зі схем обходу обмежень, введених Литвою на ріпакову олію з Білорусі, в бесіді з журналістами 15min.lt згадали в компанії TLSC. Вона пов’язана з іншим імпортером олії «Агропродукту» — GEN Cargo: «Є специфічні умови [розмитнення товару]. Ви не зможете зробити це в Литві. В теорії, олію можна ввезти в Литву, але узгодження дуже складне. <…> Вам потрібно імпортувати її в Латвію або Польщу. Це можна зробити, якщо у вас там є компанія. Там буде мито та інші нюанси, зокрема з кодом товару. Я деталей не знаю, але є робоча схема, за якою працюють певні компанії».
У литовських TLSC, і GEN Cargo, і UAB G 7 Plus є спільний засновник — консалтингова компанія UAB G 7 Plus. GEN Cargo, за словами джерела зі сфери залізничних перевезень, не тільки обходила литовську заборону через Латвію, а й продовжувала постачати товар «Агропродукту» в країну безпосередньо. У жовтні-грудні 2024 року, як повідомило нам джерело, литовська фірма отримала 177 цистерн ріпакової олії — це близько 10 тис. тонн.
Пошук «підозрілих факторів»
Вантаж від «Агропродукту» GEN Cargo привозить у Клайпедський порт. Це литовським журналістам підтвердив один зі співробітників терміналу. Можливо, GEN Cargo виконує тільки функцію експедитора для іншої литовської компанії — дочки «Литовських залізниць» LTG Cargo. Останню можна помітити в накладних компанії «Техноспецтрейдинг», яка тоді постачала добрива підприємства «Гродно-Азот» до Європи в обхід санкцій, натомість LTG Cargo виступав у ролі перевізника.
Компанія GEN Cargo з жовтня по грудень 2024 року перевезла 120 вагонів ріпакової олії від білоруського постачальника, повідомило журналістам джерело в LTG Cargo.
До 2022 року членом правління LTG Cargo значився Мантас Бартушка. Водночас він обіймав посаду глави «Литовських залізниць», але пішов у відставку після початку повномасштабної війни і скандалу з обходом санкцій (литовська залізниця продовжила перевозити білоруські добрива після того, як США наклали санкції на «Білоруськалій»). Місце Бартушки зайняв Егідіюс Лазаускас, директор LTG Cargo.
В офіційній відповіді журналістам 15min.lt представник «Литовських залізниць» написав, що у їхньої дочірньої компанії LTG Cargo немає прямих договірних відносин з «Агропродуктом», а продукцію білоруського підприємства перевозили сторонні фірми-замовники. Також у листі йдеться про те, що залізнична компанія Литви почала внутрішнє розслідування і на певний час призупинила поставки від «Агропродукту».
«Хоча вимога підтверджувати походження сировини для товарів відповідно до Регламенту ЄС (під час імпорту в ЄС із третіх країн) висувається тільки до металопродукції, ми ініціювали детальну повторну перевірку. <…> Якщо за результатами внутрішнього розслідування буде виявлено підозрілі фактори, ми передамо інформацію до відповідних правоохоронних органів», — повідомили журналістам.
Спільнота залізничників Білорусі на момент публікації розслідування отримала інформацію від своїх джерел, що після цього два вагони з рапсовою олією виробництва «Агропродукту» затримали на литовській станції Кяна.
Потрібні зв’язки
Компанія TLSC пов’язана не тільки з ЄС. Її філії, крім Литви, Латвії та Польщі, працюють також в Росії, Казахстані та Білорусі. Російським відділенням володіє колишній співробітник білоруського МЗС Антон Шмигов. Його брат — Олексій Шмигов — акціонер литовського імпортера ріпакової олії GEN Cargo.
G 7 Plus, засновник литовських TLSC і GEN Cargo, також володіє білоруським ТОВ «Карготек», яке возило трактори МТЗ до Судану, Камбоджі та Єгипту.
Нам вдалося виявити ділові зв’язки з Білоруссю і в інших литовських компаніях, що імпортують ріпакову олію «Агропродукту». Вони могли допомогти налагодити поставки, обходячи заборони. Наприклад, чоловік Лариси Сабатіної-Бергер, співвласниці компанії Baltijos Pervežimai, Георгій Сабатін (Grigorij Sabatin) володіє великим логістичним бізнесом у Білорусі — компанією СТОВ «Рейлпорт». Співвласник литовського Baltic Cargo Agent Костянтин Самарсков також має зареєстровану в Білорусі логістичну компанію ТОВ «Вантажний агент». Ще одну його литовську компанію Zetemžėja 2024 року ЗМІ назвали причетною до постачання американських мікросхем у Росію в обхід санкцій.
Пособник агресора — партнер жертви
Виробника ріпакової олії «Агропродукт» з Україною пов’язує не тільки купівля вивезеного з Херсонської області олієнасіння. Фірму, що має до цієї компанії пряме відношення, українська влада звинуватила в пособництві російській армії.
Часткою 70% ТОВ «Агропродукт» володіє білоруська компанія «Транзит-Авто 2003». 28 січня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав наказ про запровадження санкцій проти 185 юридичних і фізичних осіб, яких країна-агресор задіює для перевезення військової техніки та військових залізничним транспортом. Серед них — «Транзит-Авто 2003».
Ми надіслали запит до Служби безпеки України, щоб з’ясувати, де і за яких обставин ця компанія перевозила російських військових чи військову техніку. На момент публікації розслідування відповідь не отримали.
Попри зв’язок із підсанкційною в Україні компанією та закупівлі ріпаку з окупованих територій, «Агропродукту» немає ні в українських, ні в європейських санкційних списках.
Бізнес під протекторатом Лукашенка
У Білорусі «Агропродукт» може мати покровителів у високих кабінетах. Олег Теслюк — директор і співзасновник підприємства — донедавна був депутатом Брестської обласної ради. В інтерв’ю інформаційному порталу kamenec.by влітку 2021 року він заявив:
«Мене знають представники влади, і я можу до них звернутися, передати прохання людей, знаючи, що їх буде розглянуто».
Під час депутатства Теслюка компанія «Агропродукт» отримала держпідтримку від Брестоблвиконкому. Держава взяла на себе зобов’язання відшкодувати частини процентних платежів за кредитами.
Теслюк добре знайомий з чиновниками районного та обласного масштабу. Ексголова Кам’янецького району Андрій Писарик працює заступником директора «Агропродукту». У травні 2018-го вони разом на авто їздили в Литву. За два місяці Теслюк вирушив із колишнім губернатором Брестської області Костянтином Сумаром в Україну, який на той момент був у наглядовій раді компанії «гаманця» Лукашенка Олександра Мошенського «Русское море».
Співробітник Управління справами президента Білорусі Олександр Зайцев (тезка бізнесмена-«гаманця» Олександра Лукашенка) одночасно працював у «Транзит-Авто 2003». Ця компанія — другий засновник «Агропродукту». Її власник Олексій Шведов часто їздив на авто разом із Зайцевим в Україну.
Ми надіслали запит до компанії «Агропродукт» із проханням прокоментувати викладені в розслідуванні факти, однак на момент публікації відповіді не отримали. Директор компанії Олег Теслюк у телефонній розмові заявив журналістам, що інформація про закупівлю підприємством ріпаку з окупованих територій України невірна, і кинув слухавку. Співвласник «Агропродукту» Олексій Шведов також відмовився розмовляти.
KibOrg — проєкт журналістів та IT-спеціалістів, які об’єднались під іменем легендарних кіборгів для боротьби з агресором в інформаційному просторі.
Ми розслідуємо злочини росіян в Україні, викриваємо діяльність колаборантів і розвінчуємо російські фейки.
Слідкуйте за нашими сторінками: Telegram | Facebook | Підтримати
Хочу щось сказати