Атака “Кинджалами”: які цілі ставить Росії і чи досягає їх?

9 березня Росія вкотре здійснила масовий ракетний удар по території України, під час якого була використана 81 ракета, а також 8 БпЛА «Shahed-136/131». Особливістю цієї атаки став запуск одночасно 6 гіперзвукових ракет «Кинджал», які наразі українська ППО не здатна збивати. У Росії одразу ж назвали це «ударом відплати» після вторгнення «Русского Добровольческого Корпуса» у Брянську область, але чи дійсно це на щось вплинуло?

Російський МиГ-31К з ракетою “Кинжал”

«Кинджали» приступили до несення бойового чергування на аеродромах Південного військового округу РФ 1 грудня 2017 року. Експерт з питань авіації та оборони Дейвід Гемблінг у статті для видання «Forbes» назвав ракету «Кинджал» однією з найбільш розрекламованих Володимиром Путіним видів «суперзброї» нового покоління, яка була розроблена для протидії новітнім американським ППО.

Однак видання «Business Insider» сумнівається у надможливостях «Кинджалів»: «Х-47 Кинджал — це звичайна балістична ракета повітряного базування, яка здатна рухатися на гіперзвуковій швидкості, принаймні в п’ять разів перевищує швидкість звуку. Хоча вона відома як одна з російських видів “суперзброї”, “Кинджал” не є новою “гіперзвуковою” зброєю, як зазвичай використовується цей термін, оскільки вона має класичний дизайн, який тягнеться в минуле десятиліття. Проте, у ній є певні новітні можливості, які становлять серйозний виклик для протиповітряної оборони України».

Низка міжнародних ЗМІ написала, що Україна стала своєрідним «випробувальним майданчиком» для західної зброї. Частково це є правдою, адже донині ще жодна іноземна ППО не мала змоги перевірити свої сили на російській ракеті. Речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в етері телемарафону заявив, що системи Patriot PAC-3 і SAMP/T майже напевне можуть збивати Іскандери, а ось з аеробалістичними «Кинджалами» покаже практика.

Система ППО Patriot

Видання «Financial Times» 10 березня зазначило, що Україна, ймовірно, вже отримала одну із двох систем ППО Patriot, обіцяних США та Німеччиною, але вона ще не введена в експлуатацію. Також очікується кілька пускових установок Patriot із Нідерландів, а отже найближчим часом ми зможемо дізнатися ефективність західної зброї проти російських ракет.

Цілком можливо, що застосування «Кинджалів» 9 березня стало «лебединою піснею» для росіян, адже у разі якщо американське ППО покаже свою ефективність проти новітніх російських ракет, це може сильно вдарити по іміджу Володимира Путіна, який після втрати флагману Чорноморського флоту крейсера «Москва», використовував ракетні атаки фактично як єдиний козир. 

У ході ракетної атаки 9 березня вкотре були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури. У Києві, Харкові, а також низці областей спостерігалися проблеми зі світлом, зв’язком та опаленням, однак, наслідки були відносно швидко ліквідовані. У будь-якому разі, ефект від масового використання «Кинджалів», застосуванням яких Росія регулярно погрожувала Україні, виявився меншим, ніж очікувалося.

Фактично «ударами відплати» зазвичай називаються іміджеві акції, які покликані згладити негативний ефект від якихось неприємних подій, які можуть зіпсувати репутацію Міноборони РФ. Саме ж формулювання пояснює невибірковість та необґрунтованість атак з військової точки зору. Наприклад, у січні окупанти заявили про «удар відплати» по гуртожитку в Краматорську, де нібито загинуло 600 українських солдатів як відповідь на новорічну атаку України на ПТУ в Макіївці, внаслідок якої загинули до 600 російських військовослужбовців. Підтвердження успіху російської атаки так і не було, на відміну від української.

Руїни ПТУ №19 у Макіївці

Такий же «удар відплати» стався у жовтні після атаки на Кримський міст, у якій росіяни звинуватили українську сторону. Незрозуміло, чи були розроблені заздалегідь довгострокові плани ракетної війни, або ж це було спонтанною дією нового командувача об’єднаного угруповання російських військ в Україні Сергія Суровікіна, який намагався зміцнити імідж «генерала Армагедона». 

Чергу невдач та таємничих збігів у Росії поповнив випадок вечора 2 березня, коли в районі підмосковної Коломни пролунав потужний вибух. Саме в цьому населеному пункті знаходиться Конструкторське бюро машинобудування, яке розробило оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер-М» та ракети «Кинджал». Пізніше версії російських пропагандистів з цього приводу розходилися. «Baza» зазначала, що фахівці провели обстеження території від Коломни до Воскресенська, проте не виявили нічого підозрілого. Відео очевидців із загравою називали «світінням місцевих великих теплиць». «Mash» казали, що вибух міг бути звуком від переходу винищувачів МіГ на надзвукову швидкість, а джерела «ТАСС» заявили, що вибух все ж був, але нібито від безпілотника, який розірвався у повітрі.

Так чи інакше, «повне знеструмлення України» для позбавлення українців тепла та світла у зимній період називалося російськими пропагандистами як одна з цілей ракетних атак. Натомість, напередодні атаки 9 березня у Харкові вперше після початку російського вторгнення почали повертати вуличне освітлення на найбільш завантажених дорогах міста, повідомив міський голова. Це фактично нівелювало заяви російської «партії війни» про підкріплення сил РФ у якості «генерала Мороза».

Ані Україна, ані Європа не замерзли, як цього хотілося Росії. Натомість, Україна завершує опалювальний сезон із профіцитом потужності в енергосистемі та арсеналом іноземних ППО, ЄС впевнено прямує до енергетичної незалежності, а Росія залишається без європейського ринку збуту енергоресурсів із розстріляним даремно запасом ракет, який не встигає відновлювати. Схоже, щось РФ точно змінила своїми ракетними обстрілами, але однозначно не на свою користь.


KibOrg News — проєкт журналістів та IT-спеціалістів, які об’єднались під іменем легендарних кіборгів для боротьби з агресором в інформаційному просторі.

Ми розслідуємо злочини росіян в Україні, викриваємо діяльність колаборантів і розвінчуємо російські фейки.

Слідкуйте за нашими сторінками: Telegram | Facebook | Twitter

Maksym Dudchenko

Співзасновник проєкту KibOrg

Фіналіст Національного конкурсу журналістських розслідувань в 2024 році

Хочу щось сказати