«Компенсуйте витрати на похоронні вінки» або як окупанти в Херсоні справи вели

З отриманих нашими хактивістами документів ми дізналися, чим займалися росіяни в Херсоні й з чого складалася їхня окупаційна політика, окрім одержавлення майна і клопотань.

11 листопада над будівлею Херсонської обласної державної адміністрації замайорів український прапор. Після 9 місяців окупації Херсон нарешті позбувся росіян, а Україна святкувала його звільнення. Однак злочини, скоєні громадянами Росії і колаборантами, нікуди не зникли, свідчення та докази досліджуються, а винні будуть покарані. Нам випала нагода подивитися, як вели справи загарбники, доки обласний центр був тимчасово підконтрольний Російській Федерації.

На тлі інших документів лист до «тимчасового виконувача обов’язків губернатора Херсонської області» Владіміра Васільєвіча Сальдо, здається смішним. З метою актуалізації інформації Сальдо просять надіслати перелік знаменних, святкових та пам’ятних дат. Не дарма, адже, як водиться в окупантів, кожне свято – ще один привід для «промивання мізків».

Цікавим для перегляду є ще одне звернення до Сальдо В.В., на цей раз від «керівника апарату губернатора Херсонської області» В.Р. Боделана. Він просить відшкодування особистих витрат. Поміж іншого, йдеться про двадцять тисяч рублів, що були витрачені на похоронні вінки.

В наступному файлі той самий Боделан просить в Сальдо засоби захисту з метою забезпечення власної безпеки. Ймовірно, купівля похоронних вінків змусила замислитися над збереженням свого життя. Отже, «керівник апарату губернатора Херсонської області» потребує автоматичного пістолета Стечкіна та два автомати Калашнікова.

Щодо повернення коштів або забезпечення засобами особистого захисту інформації від Владіміра Сальдо немає. Однак є розпорядження з його підписом про передання майна в господарське ведення. Задля забезпечення діяльності державного унітарного підприємства «Херсонського морського порту» йому передається майновий комплекс філіалу «Голопристанський», що належав ТОВ СП «Нібулон».

Крім того, в іншому розпорядженні «тимчасового виконувача обов’язків губернатора Херсонської області» є перелік речей, що вказані як безгосподарні нерухомі речі. З цієї підстави два каховських заводи передаються в управління державній бюджетній установі «Херсон Автодор».

На цьому діяльність В.В. Сальдо не обмежилася. Він просив про клопотання, аби Маркова Георгія зарахували на магістратуру до Московського державного університету на програму публічної політики на пострадянському просторі. Але мрія виховати помічника для керування квазіутворенням виявилася нездійсненною, бо Збройні сили України попіклувалися про звільнення Херсона від політичних дилетантів.

В.Р. Боделан, що просив у Сальдо грошей і зброї, без справ теж не залишився. На цей раз як «радник голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області», звернувся до «тимчасового виконувача обов’язків ВЦА Херсонської області» Єлісєєвого Сєргєя Владіміровіча. У службовій записці Боделан жаліється, що з 2014 року купа громадян була заарештована в Україні за сепаратизм. «Необхідні невідкладні заходи зі звільнення осіб», – закликає «радник голови ВЦА». Можливо, тоді він ще не усвідомлював, що незабаром Херсон буде звільнено і на нього чекатиме така сама участь.

«Своих не бросаем» – одна з провідних ідей, що пропагується в російській армії. Чисельні випадки вже підтвердили нереальність цих заяв, проте декілька документів дають зрозуміти, що декого на «часткову» мобілізацію дійсно «не бросают», а прикривають усіма можливими способами. Наочним прикладом є Кузнєцов Дмітрій Івановіч. За жовтень 2022 року є підготовлений В.В. Сальдо наказ про призначення Кузнєцова «радником губернатора Херсонської області з економіки та фінансів».

Після цього, на основі наказу Президента Росії Владіміра Путіна за 19 жовтня 2022 року, Сальдо надає Кузнєцову, як «співробітнику ВЦА Херсонської області», броню від мобілізації.

Що врешті-решт сталося з Кузнєцовим, невідомо, але, безсумнівно, всі отримають, що заслужили. Зокрема, і «рада міністрів», яка займалася веденням справ у Херсоні:

Кожен новий документ переконує, що росіяни у своїх намаганнях керувати українськими територіями некомпетентні настільки, наскільки ж спритні Збройні сили України у вигнанні їх з нашої країни.