Російський ліберал — черговий імперець чи хороший росіянин?

Які прізвища українці та українки згадують, коли чують новини про російських пропагандистів? Зазвичай це Соловйов, Скабєєва та Симоньян, адже вони називають війну «спеціальною воєнною операцією», Путіна — «мудрим президентом», а російських солдатів — «героями». Як щодо тих російських пропагандистів, які називають себе «ворогами путінського режиму»? Розберемось, хто ж такий російський «ліберал» і чим він шкодить Україні.

На порядку денному — російський телеканал «Дождь», ексредакторка «Первого канала» Марина Овсяннікова та відеоблогер Юрій Дудь. Розглянемо їхню риторику щодо України та російсько-української війни, щоб з’ясувати, чи можна російського «ліберала» назвати «другом українців».

Канал «Дождь»

Першого грудня Алєксєй Коростєльов, ведучий «Дождя» — російського телеканалу, який переїхав з Росії до Латвії, — сказав, що канал «допомагає мобілізованим». А саме: «Ми сподіваємося, що багатьом військовослужбовцям ми змогли допомогти. До прикладу, з оснащенням і з елементарними зручностями на фронті». 

Редакція каналу зазначає, що вони виступають проти російської агресії в Україні. Аж тут ведучий нібито «ліберального» російського каналу сподівається, що «Дождь» зміг допомогти армії РФ. Допомогти з чим? З оснащенням для вбивства українців.  

Промова стала поштовхом до перевірки каналу спецслужбами Латвії та штрафу в розмірі 10000 євро. Редакція «Дождя», як і друзі Коростєльова, відреагувала виправданнями про «обмовку» ведучого. Вони зазначили, що канал жодного разу не допомагав російській армії. Чи виглядають впевнені слова ведучого обмовкою? Є сумніви. 2 грудня стало відомо, що Коростєльова звільнили.

Латвійська рада з телебачення і радіомовлення не звернула уваги на виправдання Алєксєя та «Дождя» — і анулювала ліцензію каналу. «Ліберальні» росіяни обурились на таке рішення Латвії за «обмовку» ведучого, проте висловлювання Алєксєя — не єдина причина ануляції. Канал «Дождь» за 4,5 місяці телемовлення сплатив 3 штрафи. Перший — 4000 євро за відсутність латвійської звукової доріжки, другий — 10000 євро за зображення карти Росії з окупованим українським Кримом, третій — 10000 євро за «обмовку» Коростєльова. 

На ситуацію відреагували також російські Z-канали: до «ліберального» «Дождя» вони ставляться, як до зрадників, але не могли впустити можливість зазначити, що «ліберали» в Європі протримались лише 4,5 місяці, а в Росії — аж 12 років. Може, канал зміг проіснувати в Росії так довго, бо відповідав вимогам країни-терориста, а не Європи?

Марина Овсяннікова

14 березня Марина Овсяннікова, редакторка «Первого канала», вийшла в нібито прямому ефірі з плакатом «No war! Остановите войну. Не верьте пропаганде. Здесь вам врут». Перед цим вона записала відео, в якому закликає росіян до мітингів, називає війну «братовбивчою» і зазначає, що винна лише одна людина — Президент Росії Владімір Путін. 

Ще вранці 14 березня на шпальтах всіх світових видань були фотографії зруйнованої інфраструктури Маріуполя, аж тут Марина, яку не хвилював факт роботи на пропагандистському каналі, зрозуміла, що «вона не буде брехати». Її не хвилювало, що війна в Україні триває вже 8 років, і весь цей час «Первый канал» просуває наративи Кремля. Вже ввечері були новини виключно про «героїчний вчинок» Овсяннікової, а фото і відео Маріуполя загубились серед світлин пропагандистки. 

У своєму відео ексредакторка використала мало не найпоширеніші російські наративи: «братські народи», «це війна Путіна», «росіяни не хочуть війни». 17 березня Овсяннікова виїхала з Росії й поїхала до Європи, де просувала тези про «неприпустимість русофобії та недопущення несення колективної відповідальності росіян за дії Путіна». У квітні пропагандистку взяли в німецьке видання Die Welt, в якому вона працювала 3 місяці. Цікаво, що Роскомнагляд заблокував доступ до сайту Die Welt лише у липні, після того, як Овсяннікова пішла з видання. 

Пропагандистка закликала зняти санкції з Росії, адже вони шкодять росіянам, які не хотіли цієї війни. Зняття санкцій веде за собою повернення бізнесу в Російську Федерацію, отже й великі прибутки, які йдуть на війну. 

Юрій Дудь

На початку повномасштабного вторгнення осередок російського «лібералізму» очолив блогер Юрій Дудь. Навесні на його каналі «вДудь» було опубліковане відео «Человек во время войны» про росіян, які допомагають українцям та українкам за кордоном. На цьому ж каналі можна знайти інтерв’ю, які вийшли після 24 лютого, з «ліберальними» представниками й представницями російської медіасфери, політики, культури. 

Таким чином Юрій Дудь просуває наратив, що не всі росіяни винні у війні. Чому це не так? Кожен росіянин платить податки: коли йде на роботу або до магазину купляти хліб, коли дивиться кіно в кінотеатрі або слухає музику російського виконавця у Spotify, коли платить комунальні рахунки або їсть в ресторані. Куди йдуть податки росіян? На утримання армії, яка вбиває українців, на ракети, які руйнують інфраструктуру, на дрони, які нищать будинки. Та й сам Юрій Дудь платить податки Росії з грошей, які отримує за свої відео на YouTube. Прибуток у нього йде з монетизації та реклами. У березні стало відомо, що росіянам YouTube відключив монетизацію, але російські блогери отримують гроші за перегляд їхніх відео з інших країн. Юрій Дудь доволі часто попадає в тренди українського YouTube, тож що більше на його відео переглядів, то більше він заробить грошей, відповідно й заплатить податок. 

До речі, рекламує Юрій Дудь російські сервіси, які також платять податки Росії. Потім їхні рублі конвертуються в ракети, які летять на українські міста. 

Висновок

Російські «ліберали» — такі ж імперці, як і Путін. Вони шкодять Україні «відбілюванням» росіян, виплатами податків Росії, підтримкою російської армії тощо. Не шукайте «хороших росіян».

Настя Шевченко

Хочу щось сказати