Вони нелюди і цим пишаються

Тим виродкам, які називають себе руськими або росіянами не можна говорити які вони нелюди – вони цим пишаються.

Не кажіть російським як ми їх ненавидимо і що вони – загроза для всього світу: це тішить їхні наполеоно-гітлерівські психопатичні амбіції.

Не загрожуйте їм санкціями – це їх гуртує навколо ватажка. Навколо старого бункерного дудуся.

Не повідомляйте рашистам про їхні втрати і збитки росії від війни – вони цьому не вірять, а якщо й знають це, то їх це влаштовує (так треба, совкова формула).

І тим більше не намагатися пробитися до їх совісті, не намагайтеся викликати співчуття – ці двоногі людиноподібні істоти геть позбавлені жалості. Все людське в них випалено сатанинською ненавистю до нас, українців, через підсвідоме чи навіть явне розуміння, що ми вільні, сміливі, чесні, благородні, людяні (на відміну від них), а для рашистів це як сонячне світло для вампірів.

Не кажіть їм, що вони недолюди – це лише буде для них підтвердженням того, що пропаганда в їхніх зомбоящиках не дарма звинувачує нас у фашизмі/нацизмі (ну раз ми вважаємо, що в чомусь перевершуємо їх). Вони не в змозі усвідомити (немає в мізках такої функції), що у нас сформована Нація, що складається з Людей гідності, а вони – у кращому разі населення, якщо не контингент зони (на яку їхній головний вертухай перетворив всю країну, та й не країна вже це, а території, частина з яких – крадені, як і історія у них крадена). Біомаса, загалом, але вкрай шкідлива.

Не намагайтеся їм доводити очевидне – вони й самі все знають про бомбардування житлових кварталів, лікарень, шкіл, насильство над безпорадними мирними людьми про їхні звірячі вбивства. Але ці поки що не ізольовані від решти людства істоти вважають, що так треба («ми за ціною не постоїмо», «мета виправдовує кошти», а ще сюди підходить улюблена приказка сталіна: «ліс рубають – тріски летять»).

Хочете зачепити рашистів? Говоріть їм, що вони не великі, а жалюгідні; не страшні, а огидні у своїй безпорадності; не сильні, а лузери; не хитрі, а перехитрили себе (як п’яниця, заплутався у своїх штанах – їм цей образ зрозумілішим буде).

Їхні «ми поза політикою», «ми за мир» – така ж брехня, як і все їхнє життя: вони свідомо та охоче брали участь у найважливішому рашистському нацпроекті – жахливій за масштабами та нахабством змові брехні (яка є фундаментом їх ладу, їхньою ідеологією!). Війна (рашистською мовою – «спецоперація») мала призвести до тріумфу рашизму у світі та «остаточного вирішення українського питання». Вони у це вірили.

Вони мріяли вчинити з нашою усією Україною так, як з окремими нашими містами та жертвами війни – вбити, знищити та вкрасти все, що під руку підвернеться (їм зовсім не соромно красти прокладки для дружин у будинках, господарів яких вони щойно вбили). Це гідні онуки дідів, які стукали на сусідів у НКВС, щоб тих репресували, а самі потім вселялися на їхню житлоплощу – ублюдки не гидували доїдати початий обід людей, кого вони відправили на смерть, носити їхні речі вони також не соромилися. А пам’ятаєте, як нас коробило, що вони збирали речі (включаючи косметику!) пасажирів збитого ними влітку 2014 року в небі над Донбасом малайзійського Боїнга та хвалилися цим у соцмережах? У цієї зграї  немає морального дна і тому не варто розраховувати, що вони його колись досягнуть і на цьому самі зупиняться.

За матеріалами Максима Кречетова

Oleksander Voytenko

Закоханий… у свою країну. Пишаюся тим, що я – українець!
Вірю в нашу ПЕРЕМОГУ!!!

Хочу щось сказати