Кремлівські політтехнологи в своїх проєктах окремо розглядають людей із сфери культури, оцінюють їх ресурс, розраховують рівень підтримки. В дампі пошти топового кремлівського чиновника, заступника начальника управління президента щодо забезпечення діяльності держради РФ Бориса Рапопорта є цікавий приклад про художника Васю Ложкіна, який ми назвали “Зелена історія”.
Влада і творча еліта
Інтерес для дослідження роботи Кремля з впровадження т.зв. внутрішньої політики, що є зоною відповідальності Сергія Кирієнка та Бориса Рапопорта, якому належить досліджуваний нами дамп, представляє документ “Власть и творческая элита: условия нового договора”, підготовлений 20.11.2019 на комп’ютері користувача на ім’я Aleksandr Kirichok.
В цьому проєкті, який автор оцінює за собівартістю у 3 млн.руб. і скромно просить гонорар “по усмотрению АП”, пропонується проведення дослідження шляхом зустрічей під прикриттям легенди: «эксперт возьмет интервью про развитие современных культурных трендов и их связь с социальными процессами».
Але коли мова йде про здавання проєкту, то як результат тут прописано “пошаговая дорожная карта лоялизации с предложениями по кооптации в разные политические и общественные проекты”.
Шукати способи лоялізації культурної еліти знадобилося тому, що, за думкою автора, є наявний естетичний розлом. Ті соловйови-скабєєви, що панують на екранах в росії, розраховані на невибагливий маргінальний смак більшості населення, “но это большинство не ресурсное с точки зрения охраны системы. Воевать за нее сегодня пойдут только за деньги”. Творча інтелигенція визначена в документі як високоресурсна група і надпотужний фактор загрози, яка може «розбудити» масову протестну свідомість.
Цитуємо з документу:
Что же им, богатым и знаменитым, обласканным и закормленным не живется спокойно, не шутится «про хохлов и пшеков»? Коротко: состоялся эстетический разлом. Эстетика начала определять этику и смысл. Если Мединский, Пиманов, Хинштейн, Скабеева, Соловьев и Киселёв и их контент вызывают у вас тошноту – вы приличный человек, воспитанный, образованный, возможно – интеллигентный. Два, все вышеперечисленные вполне соответствуют непритязательному «спящему» маргинальному вкусу большинства, но это большинство не ресурсное с точки зрения охраны системы. Воевать за нее сегодня пойдут только за деньги. Высоко ресурсные группы, прежде всего творческая интеллигенция, с собственными крупными зрительскими аудиториями это МОЩНЕШИЙ ФАКТОР угрозы. Они могут «разбудить» массовое протестное сознание.
Этих людей невозможно обмануть «рекламой», рокировками в стиле «Ревенко на Хинштейна», их можно только купить, то такая покупка в любой момент может превратиться в «инвестицию в протест». Что же раздражает этих людей?
Их раздражает дикая мобилизация общества и рост социальной агрессии, которую они считывают, как неуемное желание системы сохраниться, но не для «торжества коммунизма», как СССР, а для дальнейшего обогащения семей и групп. Тут важно понимать, что зависти между нищим и миллиардером отсутствует, это люди из непересекающихся измерений. А вот зависть между некогда самой богатой женщиной СССР Аллой Пугачевой и какой ни будь Яровой, Игнатовой – она грандиозна. Раньше «наверху» была Пугачева. А сейчас? И культурная интеллигенция безумно раздражена не только тем, что «на верх» вынесло ЭТО, но и тем, что ЭТОМУ нельзя дать честной объективной экспертизы. Любая шутка или песня будут «про власть и систему», потому что она уже везде. Нет иных субъектов. Плюс давление «запретительства», синдром Макаревича и «музыканта Юры», совершенная деградация институтов культуры, и создание про-властной контр-творческой элиты (Грымов, рэперы, Пиманов и тд). Эта контрэлита не талантлива, а лишь агрессивно энергична и услужлива, но она НЕ РЕСУРСНА. Поэтому в творческой среде сложно объяснить, что ущерб от обнальных операций Серебрянникова 60 миллионов это «кража государственных денег», а провал фильмов Пиманова и Андреосяна (1 миллиард) это «ошибки маркетинговой стратегии». Власть, создавая патриотические симулякры на основе некачественного материала лишь усугубляет протестные настроения творческой интеллигенции, и при этом, не достигает никакого пропагандистского результата. А ведь «9 роту» Бондарчук снимал без госзаказа и Мединского… А кто сказал, что Серебрянников не снимет хороший классный патриотический байопик?
Творческие элиты и вообще интеллигенция всегда часть дарвиновского процесса, конкуренции. По блату «не запоешь как Киркоров». По блату не станешь «как Лео Бокерия». Древняя Греция потому и стала прообразом современного цивилизационного общества, что соревновательность стала обязательной частью развития человеческого капитала. Это привело к прорыву в военном деле, философии, точных науках, мореходстве и архитектуре. Соревновательсть и честная открытая экспертиза – это примета прогресса. Выдвижение лояльных и «семейных», уничтожение зеркал экспертизы – приметы скорого распада. Творческие образованные люди это понимают и естественно «не могут молчать». Но как сохранить привычные традиции и при этом выстроить диалог с ресурсными группами?
Ми наводимо лише фрагменти документів, повністю з ними можна ознайомитися в архіві [Влада і творча еліта]
Зелена історія
В статті (РапопортLeaks2) Управління суспільною свідомістю: популізм, експерти, медіа-плани та протидія Навальному ми писали, що в документах з дампу Рапопорта ми помітили спроби пошуку нових ідей, і серед них розглядався потенціал “зеленої” ідеї в двох аспектах – як можливості об’єднати навколо себе умовно лівий електорат та як оновлення для вже набридлої програми діючої влади.
Борис Макаренко, завідувач кафедри Центру політичних технологій Вищої школи економіки, який проводить соціологічні дослідження для кремлівського управління, де працює Рапопорт, отримав замовлення щодо екологічної тематики.
В листі від 27.12.2019 знаходиться звіт по соціологічному дослідженню “Волна-23” “Экологическая повестка общественного мнения”.
На титульному листі зазначено, що дослідження проведено відповідно до угоди № 03ИС-01/19 от 15.01.2019г.
Борис Макаренко є директором та засновником фонду двох юридичних осіб – “Центр политических технологий” (ИНН 7727034728) і ЗАО “Политические технологии” (ИНН 7714783688). З 2011 року фонд отримував фінансування 80 контрактів від 34 замовників (у 2019 3 контракти на 8 млн 200 тис, раніше були контракти і по 15-20 млн), однак серед них нема контракту від 15.01.2019. Крім того, на сайті фонду серед клієнтів відсутня АП. Припускаємо, що тут здійснюються маніпуляції з бюджетним фінансуванням, однак розбиратися з цим питання ми не плануємо, воно лежить за межами сфери наших досліджень.
Як ми бачимо з фрагментів звіту, соціологи отримали завдання знайти той образ, який може зайти народу в яскраво-зеленій еко-обгортці.
Ми публікуємо фрагменти звіту, повний документ разом з листом, в якому його було знайдено, дивіться в архіві [Зелена історія. Соціологія].
Результати проведеного соціологічного дослідження викладено також у вигляді презентації, яку було надіслано Рапопорту листом від Макаренка.
Ми публікуємо фрагменти звіту, повний документ разом з листом, в якому його було знайдено, дивіться в архіві [Зелена історія. Презентація].
Вася Ложкін
Нам невідомо, чи проводились перемовини з особами, які в кремлівських документах розглядалися як кандидати на роль керівника (медійного представника) екологічної партії, але ми знаємо як саме було реалізовано цю історію, і для цього нам нема потреби читати переписку чиновника АП, тому що інформація є у відкритих джерелах.
Кремлівські політтехнологи знайшли художника Васю Ложкіна на роль представника культури в їх новому проєкті. Відмітимо, що це збігається з їх прагненням лоялізації творчої еліти.
А обов’язок керувати партією було покладено на довірену особу – Хвостов Руслан Алексеевич (ИНН 772479959020, ФБ, Інстаграм), активіст і взагалі, своя людина. Партія начебто має назву “Зеленая альтернатива”, но на всяк випадок її зареєстрували також і під універсальним та стовідсотково лояльним “Партия за!”. На нашу думку, далі вже прогинатися нікуди.
В соціальних мережах хтось написав про спойлера партії ЄР, на що її голова відповів про екологічний порядок денний, яким він збирається займатися на новому рівні.
Ні, Вася і Руслан, ніхто вам не дасть займатися нічим, що не вписується в порядок денний нинішньої кремлівської влади. Доцільність вашого існування була розрахована політтехнологами Кремля, ви потрібні їм лише для того, щоб відбирати голоси у комуністів та жиріновців, і в певний час прикрасити путіна з єдросами, плани на вас вже написані й, як ми бачимо, реалізуються.
Отже, з матеріалів дампу пошти заступника начальника управління президента щодо забезпечення діяльності держради РФ Бориса Рапопорта, стало відомо, що кремлівські політтехнологи сприймають творчу еліту як фактор загрози, розглядали завдання лоялізації творчої інтелігенції та розробки зеленого проєкту для “лівої” частини електорату, щоб опустити трохи результати російських “лівих” – КПРФ і ЛДПР. Все це дивно поєднане між собою й прикрашене творами художника Васі Ложкіна і є російською політикою.
Хочу щось сказати