Людей утримували у холодних підвалах, лупцювали та принижували.
Міжнародні правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch представили спільну доповідь про тортури та незаконне утримання людей на Донбасі у зоні АТО.
Знущання та катування. Amnesty International опублікувала доповідь про тортури на Донбасі
доповідь про тортури та незаконне утримання людей на Донбасі у зоні АТО.
Частина доповіді присвячена катуванням, яких бойовики завдають захопленим на окупованих територіях громадянам: знущанням струмом, побиттям, погрозам та приниженням.
У доповіді є історія 23-річного блогера Юрія, який приїхав до міста Макіївка 26 грудня 2015 року, щоб провести зимові канікули зі своїми мамою та татом та був захоплений так званим “МДБ ДНР”. Батьки хлопця розповідають, що за ним прийшли троє “ДНРівців”.
“Футболка нашого сина була розірвана, а обличчя було у суцільних синцях. Військовослужбовці (бойовики – Ред.) сказали, що вони із «МДБ». Вони жодним чином не представилися й не назвали своїх імен” – батьки полоненого Юрія.
На блогера надягли наручники та мішок і забрали, а в квартирі провели обшуки. Після двох місяців утримання у полоні бойовиків – 23 лютого – батькам Юрія повідомили, що бойовики підозрюють його у причетності до партії “Свобода” та незаконному зберіганні зброї. 2 чи 3 березня окупанти висунули звинувачення Юрію. Йому не дають зустрітися із рідними і тримають в ізоляторі.
Ще один захоплений ДНРівцями чоловік – 63 річний кандидат наук із проукраїнськими поглядами Ігор Козловський – провів місяць в ув’язненні бойовиків без можливості зв’язку із зовнішнім світом. Його окупанти незаконно затримали 27 січня 2016 року, і наразі йому висунуте звинувачення у незаконному зберіганні зброї та, можливо, у шпіонажі. Бойовики оточили його біля будинку, кинули у позашляховик та вивезли у невідомому напрямку. Інши бойовики влаштували ґвалт у квартирі чоловіка на очах у його сина із синдромом Дауна.
“Погані чоловіки прийшли та вчинили ґвалт” – син професора Козловського із синдромом Дауна.
За словами дружини Козловського, їхній син не міг рухатися і досі має психологічну травму.
Жінці не дозволяли зустрічатися із чоловіком та передавати йому харчі. За місяць Козловському вдалося поспілкуватися із дружиною. Він розповів, що його тримають у жахливих умовах в підвалі та він пошкодив ногу. На кінець червня Козловський досі незаконно утримувався бойовиками.
29 січня 2016 року представники так званої “МДБ ДНР” затримали українську волонтерку та активістку Марину Черенкову та ще чотирьох засновників групи “Відповідальні громадяни”. Жінку утримували “під вартою” 24 дні.
Побиття та катувань у полоні “ДНРівців” зазнав і Вадим (ім’я змінено), який вже вказувався у доповіді. 25 травня 2015 року чоловіка затримали без жодних пояснень. Його замкнули у тісній камері ще з трьома співкамерниками, в одного з яких був мобільний телефон. Коли Вадим намагався зателефонувати своїй матері, до камери забігли кілька озброєних чоловіків і почали кричати, кілька разів вдарили його чоботами та кулаками. Постраждалий розповідає, що його допитували та били. Один із бойовиків був найжорстокішим та завдавав ударів кулаком по голові, лупцював ногами, зірвав ланцюжок із хрестиком з його шиї та погрожував вбити.
У полон бойовиків “ЛНР” двічі потрапив 43-річний росіянин Анатолій Поляков, який активно критикував президента РФ Володимира Путіна та був учасником Євромайдану. Поляков приїхав до Луганська 12 березня 2015 року, щоб допомогти під час обміну полоненими між “ЛНР” та українською владою, а також організувати трансфер дітей на контрольовану українською владою територію для надання медичної допомоги. Замість обіцяної зустрічі із ватажком “ЛНР” Ігорем Плотницьким росіянина заарештували бойовики. Чоловік провів у неволі девять місяців.
“Я йшов на зустріч [із Плотницьким – Ред.], коли хтось вдарив мене ззаду по голові. Я знепритомнів. Коли прийшов до тями, на голові у мене був мішок, на руках – кайданки, прикуті до труби, ноги також були прикуті іншими пластиковими кайданками до труби, тому сидіти я міг тільки у зігнутому положенні. У перший день ніхто зі мною не розмовляв, ні про що не розпитував. Наступного дня люди, які проводили допит, били мене по голові, вухах, у пах, розмовляли українською мовою, якої я не знаю, і били ще сильніше, якщо я не розумів”, – згадує Поляков.
Чоловіка допитували, жорстоко били та інсценізували смертну кару. Йому не давали більш як 15-20 секунд, щоб сходити у туалет. Спати йому доводилося із прикутими до труби руками.
За місяць чоловіка із мішком на голові та кайданками вивезли у невідомому напрямку та залишили. Його перехопили бойовики “ЛНР”. Полякова звинуватили у шпигунстві на користь України і забрали до іншого підвалу, де знову катували під час допитів, били та інсценували смертну кару.
Бойовики називали полоненого учасником “п’ятої колони”, тому що він брав участь у Євромайдані та вів протестну діяльність у Росії.
“За їхніми словами, я проти Путіна, отже, я злочинець. Вони змусили мене написати заповіт, а потім інсценували смертну кару” – Анатолій Поляков.
Утримували чоловіка, за його словами, на патронному заводі у Луганську. Через катування у чоловіка були загноєні та запалені рани, але йому не надавали медичної допомоги. Звільнили чоловіка аж 29 грудня 2015 року, імовірно, в обмін на полонених проросійських сепаратистів.
Посилання на статтю: https://tsn.ua/ato/strum-u-vuha-ta-inscenuvannya-smertnoyi-kari-yak-boyoviki-katuyut-lyudey-na-donbasi-701294.html