kiborg
Три історії людей, які потрапили в полон до бойовиків, як “шпигуни”. Валерія Матюшенка, Олександра Тимофєєва та Валерія Соколова у Донецьку називають шпигунами і зрадниками. Усіх трьох затримали бойовики у 2016-2017 роках, відтоді вони перебувають в заручниках у терористів. Про деталі затримань та їхніх звинувачень зараз можуть розповісти хіба що рідні чоловіків.
Великий матеріал про жахливі умови перебування в тюрмах невизнаних республік “ЛДНР” зробилижурналісти видання Українська правда.
У “матеріалах справ” та “вироках” “воєнного трибуналу” йдеться про те, як чоловіки стежили за автівками з російськими номерами та місцевими ватажками, фільмували зразки воєнної техніки, а згодом доповідали про виконану роботу українським розвідникам.
Аби дістати “свідчення”, які пізніше подадують як “зізнання”, чоловіків били, змушували не спати по кілька діб поспіль, виривали зуби і катували електричним струмом. Їхніх дружин погрожували “арештувати”, а дітей відправити до дитячих будинків.
Журналісти Української правди поспілкувалися з дружинами в’язнів, яких утримують на окупованих територіях — Тетяною Матюшенко, Оленою Соколовою та Світланою Тимофеєвою.
Валерій Матюшенко потрапив у полон до бойовиків ще у 2017 році.
Тетяна Матюшенко з міста Кальміуське, дружина Валерія Матюшенка, розповідає: “15 липня ми з Валерою мали йти на день народження. За дві години до того я приїхала додому, чоловіка не було. Подзвонила – його телефон вимкнуто. Запитала сусідів – ті бачили його з котом, той пошкодив лапку, він ніс його додому”.
Дружина чекала вдома, потім поїхала до друзів.
“Валера зник”, – кажу, а мені відповідають: “Мабуть, терміновий виклик по ремонту, скоро повернеться”, -– продовжує жінка.
Але у той день він не повернувся. Тетяна викликала місцеву “поліцію”. Її представники кепкували, мовляв, чоловік загуляв, а жінка ґвалт підняла. Дочекалася світанку, взяла фото і поїхала по блокпостах – можливо, хтось впізнає.
За кілька днів знайомі вже почали шепотіти, передавати один одному, що Валерія Матюшенка забрали представники “міністерства держбезпеки республіки”.
“Це вже значно пізніше я дізналась, що того дня Валера просто вийшов на центральну площу, йому вдягнули мішок на голову, схопили під руки і забрали в машину. Але тоді конкретної інформації не було. Я поїхала у Донецьк на бульвар Шевченка, 26, де розташовувалось це “МГБ”. Мене не пускали. Хотіла ночувати там, протестувати, кричала, що людей викрадають”, — додає дружина Валерія Матюшенка.
Коли Тетяна поїхала до т.з. “МГБ ДНР”, їй показали лист із нібито зізнаннями чоловіка – він шпигував на користь СБУ.
Як розповідає Тетяна Матюшенко Український правді, спочатку її чоловіка утримували на “Ізоляції” – це колишній завод теплоізоляційних матеріалів за адресою: вул. Світлого Шляху, 4. У 2014 році там бойовики влаштували склад боєприпасів і військової важкої техніки, а також в’язницю. Це місце у Донецьку називають “концтабір”.
Перші місяці або навіть рік людей терористи тримають там. Колишні заручники розповідають: у камерах – дерев’яні нари, на них – по 16-20 людей, спати доводиться сидячи, у туалет виводять інколи раз на три доби, позбавляють води та їжі. Але найстрашніше – заради отримання необхідних зізнань б’ють та катують електричним струмом.
Інший полонений український військовий, якого незаконно з невідомих причин утримують на окупованій території — Валерій Соколов.
Його дружина, Олена Соколова, розповідє:
“12 листопада 2016 року 58-річний Валерій Соколов вийшов погуляти з собакою і додому не повернувся. Сусіди знайшли песика, прив’язаного до дерева, та привели Олені. Потім був обшук у квартирі – люди у камуфляжі та масках вилучили телефони, комп’ютер, фотоапарати, мисливські рушниці, а згодом – автівку.
Мені один сусід сказав, що бачив, як невідома особа під машину щось підкладала. А “МГБ-шники” пояснили конфіскацію: “На неї собака реагує”… Потім поїхали з обшуком на дачу. Після цього там вулики з бджолами зникли. Мабуть, теж собака щось занюхала”.
Родина знайшла у Донецьку адвоката, він почав шукати чоловіка, але той зник.
“Наприкінці грудня о 7:30 ранку я була у церкві. І мені подзвонили – виходьте на перехрестя, є розмова. Це був співробітник “МГБ”. Посадив у машину, повіз на допит у Макіївку. Сказав, якщо щось не так говоритиму, то у них є детектор брехні – закриють там, де і чоловіка”.
Під час цієї розмови Соколова дізналась: її Валерія підозрюють у співпраці з СБУ.
“Схуд, постарів, обличчя сіро-зелене”, – зітхає.
12 червня 2018 року – Соколову оголосили “вирок”: 10 років із конфіскацією машини. Нині Валерій Соколов утримується у Макіївській колонії №32, в одному бараці з Матюшенком.
Ще один з кількох десятків незаконно полонених українців — Олександр Тимофєєв.
Його дружина, Світлана Тимофєєва, за фахом медична сестра, її чоловік Олександр – технолог харчової промисловості, працював на м’ясокомбінаті.
“Навесні 2014-го люди виїжджали з Донецька. Інколи подивишся у вікно – страшно від того, що вулиці порожні. Але ми виїхати не могли. У мене у Донецьку жила напівпаралізована мама, їй пенсію припинили виплачувати, тож ми всі сподівались на чоловіка, який ще працював. Але жили під кулями.
З вікон на восьмому поверсі оселі бачили, як піднімаються клуби чорного диму у Пісках, горить аеропорт, як летить у Оленівці та Волновасі. На балкон прилетів осколок. У серпні 2014 року в нас із чоловіком було срібне весілля. Я зробила салат, на ньому виклала горошком число 25, сиділи ми на підлозі, їли його та слухали, як летять гради. Страшно було, але поряд – затишно”.
Із Донецька подружжю все ж таки довелось поїхати до Києва, але мали повертатися – до мами. Під час однієї з таких поїздок Олександра Тимофєєва затримали. Сталося це напередодні Нового року – 26 грудня 2017-го на КПВВ “Оленівка”. Чоловіка висадили з автобуса, дружина пішла за ним. Людина у камуфляжі з автоматом запитала, чому подружжя живе у Києві, чому не шукає роботу у Донецьку. Потім приїхали люди з “МГБ”. З часом з’ясувалося, чоловік також на “Ізоляції”.
Зазначимо, представники ОРДЛО офіційно не визнають, що цих людей бойовики утримують у неволі, як і десятки інших цивільних заручників. І чи потраплять вони найближчім часом у списки на обмін — невідомо.
Як пише Українська правда в репортажі, Соколову за ґратами виповнилося 60 років, і після тортур у нього почалися проблеми з серцем. У Матюшенка загострилось генетично обумовлене захворювання центральної нервової системи – синдром Туретта, його постійно трясе. Тимофєєву не надають медичної допомоги, хоча той має вірусний гепатит С.
Посилання на статтю: https://freeradio.com.ua/z-nadiieju-na-zvilnennja-istorii-troh-uv-jaznenih-v-t-z-ldnr/
